На справді, штопор спершу був винайдений не для відкривання пляшок з вином: його первісне призначення було зовсім іншим.

За словами вчених, спочатку штопор був інструментом, використовуваним зовсім не для відкриття винних пляшок. Однак з часом він допоміг зробити можливим герметичне зберігання вина.

Винахід корки вважають одним із найзначніших моментів в історії елітних вин. Якщо це дійсно так, то створення пристрою для витягування корок також заслуговує на увагу. Проте, історія штопора виявилася набагато захопливішою, ніж можна уявити: спочатку цей інструмент призначався для мушкетів, а не для відкриття пляшок, як багато хто вважає, зазначає видання Popular Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб завжди бути в курсі найновіших та найцікавіших подій у сфері науки!

Спочатку штопор був розроблений для ранніх технологій вогнепальної зброї, а згодом став використовуватися переважно для витягування застряглих корок з пляшок вина. Проте, зростаюча популярність цього інструменту призвела до одного з найзначніших технологічних проривів у світі виноробства.

Вино швидко піддається окисленню та втрачає свої якості при надмірному контакті з повітрям. Навіть незначна кількість кисню може спровокувати хімічні реакції, які допомагають розкрити його смакові нюанси. Дослідження показують, що використання пробки значно продовжує термін придатності вина і збагачує його смакову палітру.

Проте використання винних пробок стало поширеним лише в XVII столітті. Раніше винороби протягом багатьох століть намагалися знайти спосіб, щоб напій міг "дихати" в оптимальних умовах. Наприклад, давні винороби обробляли свої керамічні ємності водонепроникними матеріалами, такими як бджолиний віск, смоли та соснова смола, а також закривали їх тканиною. Іноді в посудини з вином додавали оливкову олію, яка спливала на поверхню, утворюючи бар'єр для повітря. Проте такі герметизуючі засоби та добавки впливали на смак вина і лише незначно продовжували термін його зберігання.

За словами вчених, пориста коркова деревина, що росте в західному Середземномор'ї, добре підходить як матеріал для винного корка, оскільки має природну еластичність і проникність. Корок із цього матеріалу щільно прилягає до стінок посудини й пропускає лише малу кількість повітря -- сьогодні це лише близько одного міліграма на рік.

Слід відзначити, що ще в давнину римляни зрозуміли важливість винного корка. Однак лише на початку Нового часу мистецтво виробництва скла досягло такого прогресу, що стало можливим закорковувати вино у скляних пляшках.

За словами вчених, до сучасної практики щільного закорковування винних пляшок штопорами, як вважається, користувалися лише в екстрених випадках. До 1600-х років дерев'яні бочки замінили стародавні глиняні амфори, які використовували для витримки та продажу вина.

Згодом у виробництві сидру почали використовувати скляні пляшки, хоча спершу вони слугували лише для сервірування на столі, тому герметичні пробки не були потрібні. Проте, іноді виникали ситуації, коли пробки застрягали, і для їх витягання знадобився спеціальний інструмент. Цю проблему вирішили несподіваним чином.

Починаючи з 1630-х років, європейські військові та мисливці почали використовувати компактну металеву спіраль для видалення невитрачених зарядів з мушкетних стволів. Цей пристрій мав кілька назв, серед яких були "гачок для пижів", "сталевий черв'як" та "збройовий черв'як".

Згодом стало зрозуміло, що збройовий черв'як чудово справляється із завданням витягування застряглих пробок від вина.

Слід зазначити, що до сьогодні не відомо, хто саме вперше придумав використовувати пристрій для витягування корків з пляшок вина. Проте, перша документальна згадка про штопор відноситься до 1681 року. До середини XVIII століття цей інструмент вже став широко поширеним у всіх куточках Європи.

З розвитком виноробства скляна пляшка стала невід'ємною частиною цього процесу, а винахідники активно працювали над удосконаленням її аналогічного інструменту – штопора. У 1795 році англійський священик Семюел Хеншолл отримав перший патент на новаторську конструкцію штопора. Цей інструмент був оснащений горизонтальним диском, який запобігав зайвому поглибленню штопора в корок.

У 1882 році німецький винахідник Карл Вінке здійснив ще один прорив у конструкції штопора. Вчений запатентував перший в історії складаний штопор.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як робили вино в Стародавньому Римі: вчені розкрили рецепт за допомогою 1500-річних амфор.