Наука без меж: як аграрна співпраця України з Європейським Союзом відкриває нові можливості | УНН

Україна активно розвиває аграрну співпрацю з Європейським Союзом, акцентуючи увагу на збереженні генетичних ресурсів рослин і обміні досвідом. Це партнерство підтримує продовольчу безпеку та сприяє прогресу в сільському господарстві.

Попри виклики війни, українська аграрна наука активно інтегрується в європейський науковий простір і вже демонструє приклади успішного міжнародного партнерства. Співпраця з ЄС реалізується в різних напрямках - від збереження генетичних ресурсів до створення спільних дослідницьких проєктів, що змінюють підходи до сільського господарства в усьому світі, пише УНН.

У світі, що бореться з продовольчими кризами, кліматичними змінами та геополітичними потрясіннями, Україна відіграє особливу роль як аграрна держава. Та сьогодні мова йде не лише про врожаї, а й про науку, яка стоїть за ними. Українські аграрні науковці, попри війну, зміцнюють міжнародні зв'язки, розробляють інноваційні стратегії та об'єднують зусилля з європейськими партнерами заради продовольчої безпеки всього світу.

Одним із важливих етапів у цьому процесі стало затвердження Стратегії збереження генетичних ресурсів рослин України на період 2024-2028 років, яку створили фахівці Національної академії аграрних наук України. Основна мета цього документу - зберегти унікальні генетичні ресурси, включаючи пшеницю, ячмінь, горох, нут і соняшник, які мають глобальне значення.

Генбанк України займає місце серед десяти найзначніших генбанків на планеті за кількістю та різноманіттю зразків насіння, які в ньому зберігаються... Завдяки цим ініціативам ми зможемо захистити наші колекції для наступних поколінь.

Стратегія передбачає участь у міжнародних програмах та співпраці з організаціями ФАО, Crop Trust, NordGen, що вже допомагають Україні подолати наслідки російської агресії.

Підтримка наших українських партнерів у відновленні та розвитку їхнього генбанку – це не лише допомога їм, а й вигода для нас. Унікальні рослинні культури, які зберігаються в Україні, відіграють ключову роль у сільськогосподарському біорізноманітті, від якого залежить кожна людина, що споживає їжу.

Сьогодні географічна сфера міжнародної співпраці Національної академії аграрних наук України охоплює дружні наукові зв'язки з понад 80 країнами, серед яких Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Чехія, Німеччина та Італія. Це включає спільні наукові дослідження, розробку нових сортів рослин і порід тварин, а також можливості для українських вчених проходити стажування за кордоном. Наприклад, участь у програмі Know-How Exchange Programme Центрально-Європейської ініціативи відкриває доступ до сучасного обладнання, технологій та знань, що є життєво важливими для підвищення врожайності та адаптації до змін клімату.

Іншим яскравим прикладом міжнародного партнерства стала передача нових селекційних сівалок ZURN D82PN та ZURN D92 Миронівському інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН. Це стало можливим завдяки грантовій програмі "Програма екстреного відновлення", що реалізується Урядом Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Проект реалізується за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Отримане обладнання дозволить якісно та оперативно здійснювати посів селекційного матеріалу, сприятиме впровадженню ресурсоощадних технологій, виробництву екологічно чистої продукції та розвитку системи насінництва в Україні

Подібні підходи не є винятковими; українська аграрна наука активно доводить, що може виходити за межі національних кордонів. Навіть у найскладніші часи вона слугує містком для міжнародної співпраці, спільного вирішення проблем та побудови глобального майбутнього.

Голова ГС "Укрсадвинпром" Володимир Печко зазначив, що науковці НААН забезпечують українських фермерів вітчизняними сортами для ведення рослинництва і власне садівництва, які користуються популярністю серед населення та мають значний потенціал на міжнародному ринку. Крім того, експерт наголосив на тому, що аграрна наука в Україні вже багато років потерпає від хронічного недофінансування через різні виклики. Попри це, від науки очікують швидких результатів, хоча реальність демонструє зовсім інше. Виведення нового сорту рослин - це кропітка праця, яка триває десятки років і потребує системної підтримки. Непродумані рішення щодо передачі земель чи скорочення наукових програм можуть легко звести нанівець багаторічні зусилля селекціонерів. Саме тому, за словами експерта, українські науковці заслуговують не лише на повагу, а й на реальний захист - адже вони присвячують цій справі все своє життя.