Найдавніший запис китячої пісні було виявлено на загубленому вініловому диску 1949 року.

Запис було здійснено на Бермудських островах.

Дослідники зафіксували пісню кита за допомогою устаткування, яке вже кілька десятиліть використовується в наукових цілях. Експерти вважають, що цей запис може суттєво змінити наше сприйняття комунікації цих величезних істот. Вони також підкреслюють, що це найстаріший з відомих записів китових мелодій, як повідомляє Science Alert.

Цю пісню виконує горбатий кит. Згідно з інформацією, наданою вченими з Океанографічного інституту Вудс-Хоул у Фалмуті, США, її запис було зроблено в березні 1949 року на Бермудських островах. Пітер Тайак, морський біоакустик і почесний науковий співробітник інституту, зазначив, що також важливо враховувати звуки навколишнього середовища. Океан наприкінці 1940-х років був значно тихішим, ніж нині, що формувало інший акустичний фон у порівнянні з тим, до якого звикли дослідники під час аналізу китових пісень.

"Відновлені дані дозволяють нам не лише слідкувати за звуками китів, а й відкривають вікно в звуковий ландшафт океану кінця 1940-х років. Інші методи відтворення таких записів є надзвичайно складними," - зазначив Тайак.

Запис звуків також може дати уявлення про те, як штучні звуки, зокрема шум, що виникає від суден, впливають на комунікацію китів. Дослідження, проведене фахівцями Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, виявило, що кити здатні адаптувати свою поведінку під час спілкування залежно від рівня навколишнього шуму.

Запис був здійснений майже за два десятиліття до того, як учений Роджер Пейн відкрив пісні китів. Як повідомила Ешлі Джестер, яка є директором з дослідницьких даних та бібліотечних послуг у Вудс-Холі, вчені з Вудс-Холу, що перебували на дослідницькому судні, тестували системи гідролокації та проводили акустичні дослідження у співпраці з Управлінням військово-морських досліджень США. Саме в цей період вони й зафіксували звук.

Джестер зазначила, що дослідники не могли визначити, що саме вони чують, проте все ж вирішили зафіксувати і зберегти цей звук.

"Їм було дуже цікаво, тому вони вирішили залишити диктофон увімкненим. Навіть спеціально виділили час для запису звуків, коли з їхніх кораблів не було жодних шумів, щоб зловити якомога більше звукових моментів. І ці записи вони зберегли", -- зазначила Джестер.

Дослідники з Вудс-Хола виявили цю мелодію минулого року, коли працювали над оцифровкою архівних аудіозаписів. Запис містився на добре збереженій вініловій платівці, виготовленій за допомогою аудіографа Грея — особливого типу диктофона, який використовувався в 1940-х роках. Джестер підкреслила, що дуже важливо, що запис було зроблено на платівці, адже більшість звуків того періоду фіксувалися на магнітній стрічці, яка вже встигла зіпсуватися.

Науковці раніше повідомили, що південні гладкі кити можуть жити набагато довше за 100 років, причому близько 10% з них здатні дожити навіть до 130 років. Деякі особини можуть досягти віку до 150 років. Це значно перевершує традиційно визнані 70-80 років, які раніше вважалися максимальною тривалістю життя для цих морських ссавців.