Неандертальці використовували дьоготь для лікування ран: дослідники знайшли антибактеріальні властивості.

Неандертальці могли застосовувати березовий дьоготь не лише як клей для інструментів, а й як засіб для обробки ран. Такий висновок зробили науковці після серії експериментів, під час яких відтворили давні технології та перевірили властивості цієї речовини.

Цю інформацію опублікувало видання Science Alert.

Раніше дослідники виявили, що неандертальці активно застосовували березовий дьоготь для кріплення кам'яних наконечників до списів. Цю клейку речовину знаходили на археологічних пам'ятках по всій Європі, і вона виконувала різні ролі, зокрема була одним із найдавніших герметизуючих засобів. В останні роки з'являється все більше доказів того, що неандертальці використовували рослинні матеріали для лікувальних цілей, що спонукало науковців дослідити можливі лікувальні властивості дьогтю.

У межах дослідження фахівці з університетів Кельна, Оксфорда та Льєжа відтворили процес отримання дьогтю з березової кори, використовуючи кілька методів, які могли бути доступні в пізньому плейстоцені. Зокрема, дослідники нагрівали кору в замкненому середовищі без доступу кисню, імітуючи суху дистиляцію, а також спалювали її поряд із твердою поверхнею, щоб отримати смолу, яка конденсувалася на камені. Окремо застосували метод із нагріванням кори в металевій ємності -- техніку, натхненну практиками корінного народу мікмак.

Зразки дьогтю були передані на біологічне тестування до Університету Кейп-Бретона в Канаді. Результати лабораторних досліджень підтвердили, що ця речовина має антибактеріальні властивості і здатна гальмувати розвиток золотистого стафілокока — бактерії, що викликає інфекції ран. Проте, варто зазначити, що ефективність дьогтю була нижчою порівняно з сучасним антибіотиком гентаміцином, і він не проявив активності проти кишкової палички.

Дослідники стверджують, що ці результати свідчать про можливість використання неандертальцями березового дьогтю для лікування шкірних ушкоджень або станів, що можуть призвести до інфекцій. Крім того, вчені підкреслюють практичні властивості цього матеріалу: навіть невелика кількість дьогтю здатна покрити велику площу.

Дослідники підкреслюють, що аналіз стародавніх методів може бути актуальним і в наш час. Особливо це важливо у контексті пошуку нових стратегій для боротьби з антибіотикорезистентністю, оскільки певні бактерії здатні адаптуватися і ставати стійкими до існуючих медикаментів.

"Важливо, що ці давні знання можуть допомогти в боротьбі з антибіотикорезистентними та внутрішньолікарняними інфекціями, оскільки вони ефективні проти S. aureus. Тривожно, що цей патоген здатний ставати стійким до кожного класу антибіотиків, що використовуються на даний момент, і щороку спричиняє близько 500 000 госпіталізацій у Сполучених Штатах", -- йдеться в статті.

Нагадаємо, раніше археологи виявили під озером Атитлан у Гватемалі затоплене село мая. На дні збереглися житлові структури та стели.