Вчені стверджують, що "неможливі" мантійні землетруси насправді трапляються в різних куточках планети.

Раніше вчені не мали впевненості в існуванні таких землетрусів.

Землетруси, які стрясають середній шар Землі, виявилися більш поширеними, ніж вважалося. Вчені склали нову карту таких подій, яка показала, що вони відбуваються по всьому світу і можуть виникати з різних причин, повідомляє Live Science.

Провідний автор дослідження Саймон Клемперер, геофізик зі Стенфордського університету, заявив про те, що це цікаво, оскільки землетруси в мантії колись вважали неможливими або, принаймні, рідкісними. Ці землетруси виникають нижче за межу, відому як межа Мохоровичича, або "Мохо" -- , лінію між тендітною корою і гарячішою, в'язкою мантією.

"На нашу думку, це яскраво свідчить про те, що землетруси, що відбуваються нижче межі Мохо, спостерігаються в численних куточках планети, а не лише в обмежених зонах. Можливо, вони присутні повсюдно", – зазначив Клемперер.

Більшість землетрусів виникають у корі Землі, яка є досить крихкою, тому вона не здатна на деформацію і розривається під тиском, викликаючи зсуви та коливання ґрунту. Протягом тривалого часу науковці вважали, що в мантії такі процеси не відбуваються, оскільки її структура нагадує іриску та має властивість не тріскатися, а швидше розтікатися. Проте нещодавно сейсмологи знайшли докази існування землетрусів з глибокими епіцентрами на глибині понад 35 кілометрів, що відповідає межі Мохо.

Однак точно з’ясувати, чи виникають землетруси в мантії, є досить складним завданням. Для цього необхідно мати інформацію про товщину земної кори в кожному конкретному регіоні. Клемперер спільно з аспірантом Стенфордського університету Шіці Ваном розробили методику, що ґрунтується на аналізі певних типів зсувних хвиль, які зазвичай затримуються в земній корі або мантії. Вивчення особливостей цих хвиль під час конкретних землетрусів дозволяє встановити, чи вони сталися вище або нижче межі Мохо.

Спочатку вони протестували свій метод у Тибеті 2021 року, а в новому дослідженні розширили його на всю Землю. Вчені виключили зони субдукції, де часто відбуваються глибокі землетруси, оскільки в цих регіонах породи із земної кори виштовхуються в мантію. Замість цього вони зосередили свою увагу на землетрусах у мантії під континентами.

Дослідники встановили, що землетруси, що виникають у мантії, охоплюють території від Альп до Гімалаїв, ймовірно, пов'язані з процесами горотворення, що відбуваються внаслідок зіткнень континентів у цих зонах. Ще одна група землетрусів зафіксована у Східній Африці, де триває процес розколу континентальної кори. Окрім цього, мантійні землетруси були виявлені під західними районами Сполучених Штатів та в канадській затоці Баффіна.

Крім того, подібні землетруси виявили в місцях, де їх раніше не фіксували, наприклад, у Беринговому морі.

Науковці раніше встановили, що підвищена посушливість клімату сприяє швидшому розпаду Східної Африки.