Невидимі свідчення. Фахівці криміналістики дослідили, чи можуть грабіжники залишати частинки ДНК в атмосфері.

Норвезькі та австралійські вчені з Університетської лікарні Осло й Університету Фліндерса перевірили, чи допоможе ДНК з довкілля (еДНК) розкривати квартирні крадіжки.

Команда, очолювана Кіарою Фантінато, здійснила 15-хвилинні симуляції квартирних крадіжок у 22 домівках, розташованих в Осло та Австралії. Вчені зібрали 391 зразок еДНК з повітря, пилу та різних поверхонь. Виявлення ДНК "зловмисника" у повітрі проходило з різним ступенем успіху, що залежало від таких факторів, як температура, вологість, кількість пилу та ДНК мешканців.

Співавтор Данкан Тейлор з Університету Фліндерса зазначає, що досвідчені злочинці діють дуже обережно, використовуючи рукавички та спеціальний одяг. Це означає, що їхня ДНК може бути відсутня зовсім або ж вона наявна лише в незначних кількостях, може бути пошкоджена або змішана з матеріалом чужого походження.

"Людська еДНК може накопичуватися на місці злочину через пасивне відокремлення та поширення в довкіллі, зокрема в частинках у повітрі та пилу, де вона може зберігатися попри спроби прибирання", -- пояснює старша викладачка Університету Фліндерса Марія Горай.

За словами аспірантки цього ж вишу Емілі Біббо, результати різнилися через те, як часто люди бували в приміщенні, скільки ДНК вони втрачають, як прибирали оселі. Згодом такі методи можуть застосовувати в розслідуваннях, якщо враховувати ризик забруднення та фонову ДНК.

Роланд ван Оршот із криміналістичної служби поліції штату Вікторія зазначає, що ДНК з повітря разом зі зразками з пилу й поверхонь допомагає відтворити, хто був там нещодавно, а хто живе постійно. Для надійних профілів ДНК зломників потрібні стандартні процедури та додаткові перевірки.

Автори вважають, що тести слугують підтвердженням концепції для майбутніх наукових досліджень.

Стаття була надрукована в журналі Forensic Science International: Genetics.