Незвичайний зоровий розлад. Після хірургічного втручання на мозку чоловік почав спостерігати котячі зіниці на обличчях оточуючих.

28-річний американець, який переніс хірургічне втручання на мозку, почав помічати риси своєї кішки Луни на обличчях оточуючих. Цей дивний зоровий розлад триває вже два роки та привернув увагу вчених з Дартмутського коледжу.

Цю інформацію повідомляє журнал Science Alert.

У науковій статті йдеться про чоловіка на ім'я Карл, який переніс операцію для усунення аномального скупчення кровоносних судин у своїй голові. Це утворення могло призвести до небезпечного крововиливу. Після хірургічного втручання пацієнт почав зауважувати дивні зміни у своєму сприйнятті облич.

Коли Карл дивиться на людей, він іноді бачить на їхніх обличчях окремі риси своєї кішки -- зокрема її очі. Буває й навпаки: якщо вранці першим він бачить обличчя людини, його риси згодом з'являються на мордочці Луни та обличчях інших людей.

Такі епізоди можуть тривати кілька годин, а іноді не зникають протягом усього дня. При цьому спотворення виглядають цілісно: риси тварини природно вписуються в людське обличчя, а не накладаються на нього як окреме зображення. Вони також змінюються залежно від кута огляду та відстані.

Цей випадок був зафіксований вченими з Дартмутського коледжу та лікарні Brigham and Women's Hospital у Сполучених Штатах.

Дослідники пов'язують незвичне сприйняття з пошкодженням правої скроневої частки мозку. Ця ділянка відіграє важливу роль у розпізнаванні та обробці людських облич. Частину її тканин видалили під час операції Карла.

Психолог і експерт з нейробіології Бред Дюшен підкреслив, що цей випадок ілюструє, як спогади здатні впливати на те, як особа сприймає навколишню дійсність. Він зазначив, що певні характеристики облич, закріплені в пам'яті, можуть трансформувати уявлення про інших людей.

Подібні порушення вже відомі медицині. Один із пов'язаних із ними станів називають прозопометаморфопсією -- це розлад зорового сприйняття, за якого обличчя людей здаються спотвореними або набувають незвичних рис.

Щоб точніше зафіксувати те, що бачить пацієнт, Карл разом із дослідниками створив зображення за допомогою штучного інтелекту. Його поступово коригували, доки воно не відповідало опису незвичного зорового досвіду чоловіка.

Дослідники вважають, що подібні технології можуть суттєво покращити вивчення рідкісних порушень сприйняття. Використання штучного інтелекту дозволяє оперативно генерувати реалістичні зображення на основі опису пацієнта, а потім коригувати їх у співпраці з ним. Це також надає можливість самим пацієнтам більш активно долучатися до фіксації своїх симптомів.

Разом з тим, випадок Карла не є єдиним у медичній практиці. У 1986 році у журналі Cortex було зафіксовано історію 58-річної жінки, яка після перенесеного інсульту почала спостерігати мордочку пуделя на обличчях інших пасажирів автобуса. Перед цим вона розглядала свою собаку, а коли перевела погляд на людей, здавалося, що всі вони мають риси її домашнього улюбленця.

Інсульт також викликав у жінки проблеми з розпізнаванням знайомих осіб і навіть її власного житла.

Обидва цих приклади демонструють, що наш мозок сприймає інформацію про обличчя інакше, ніж інші зорові елементи. Наприклад, риси тварин можуть бути відображені в людських обличчях, проте не переносяться на такі об'єкти, як дерева, меблі або інші предмети.

Вчені підкреслюють, що для глибшого усвідомлення цих порушень необхідні нові клінічні дослідження. Крім того, вони прогнозують, що реалістичні зображення, виготовлені за допомогою штучного інтелекту, стануть все більш значущим інструментом для аналізу незвичних аспектів зорового сприйняття.

#

Інші публікації

У тренді

informnauka

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на данний сайт.

© Новини зі світу науки - informnauka.com. All Rights Reserved.