Один з провідних наукових видавництв у світі розповсюджує російські журнали, які містять антиукраїнські наративи.

Springer Nature досі випускає 200 російських наукових журналів.

Одне з найавторитетніших наукових видавництв світу Springer Nature, в якому працюють тисячі працівників у більш ніж 50 державах та кожного року публікується близько трьох тисяч наукових журналів та понад 13 тисяч книг, продовжує співпрацювати з російськими науковими структурами. Це дає змогу науковим установам країни-агресора обходити обмеження та зберігати присутність у глобальній науці, зазначають доктор економічних наук Олексій Пластун та дослідниця теорії ймовірностей Валерія Котельникова у статті "Санкції і російська наука: як один із найбільших у світі наукових видавців допомагає їх обходити".

Автори цієї статті підкреслюють, що, незважаючи на те, що Springer Nature після початку повномасштабної війни виступило із засудженням російської агресії проти України та висловило підтримку нашій країні, а також надало українським науковцям безкоштовний доступ до своїх ресурсів, видавнича компанія продовжує випускати близько 200 російських журналів, що поширюють антиукраїнську пропаганду.

Котельникова та Пластун пишуть, що у наукових статтях зафіксовані випадки поширення пропагандистських наративів щодо України. Зокрема, публікації в російських наукових журналах містять твердження про "неонацистську державу" в Україні та інші типові штампи пропаганди РФ.

Дослідники також підкреслюють, що на платформах видавництва Springer Nature зафіксовані випадки, коли українські території помилково ідентифікуються як частини Російської Федерації. Згідно з інформацією Scopus, існує близько 400 випадків, коли Springer відніс українські міста, наукові організації та заклади вищої освіти до російських.

У статті зазначається, що на офіційному веб-сайті Springer, а також у публікаціях цього видавництва, Херсон і Сімферополь вказані як частини території Російської Федерації.

"Springer Nature займає нейтральну позицію стосовно юрисдикційних вимог, що відображені на опублікованих картах та в інституційних зв'язках," – так компанія роз'яснює свою точку зору на цю ситуацію.

За словами Пластуна та Котельникової, наукові журнали РФ потрапляють на платформи Springer Nature через компанію Pleiades, яка формально позиціонується як американська, однак більшість її контенту має походження РФ. Автори зазначають, що лише дев'ять із 177 журналів не пов'язані з науковими установами країни-агресора.

Міністерство освіти і науки України надіслало офіційний запит разом з аналітичними матеріалами до видавництва Springer Nature. Хоча видавництво підтвердило отримання цих документів, відповідь так і не була надана. Тим часом, текст конфіденційного листа невдовзі опинився в розпорядженні російських пропагандистських медіа.

"Але коли офіційне юридичне листування опиняється в руках путінських пропагандистів, міф про "академічну нейтральність" руйнується", -- додають автори статті.