Вчені виявили, що одна звичка, пов'язана зі сном, може негативно вплинути на здоров'я серця.

Нове дослідження фінських учених показало: стабільний режим сну може суттєво знизити ризик серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту.

Цю інформацію опублікувало видання Science Alert.

В рамках дослідження вчені вивчили сон 3231 особи, середній вік яких становив 46 років. Протягом тижня учасники використовували спеціалізовані пристрої, що реєстрували їхню активність, що дало змогу оцінити тривалість і регулярність сну.

Особливу увагу приділили тим, хто спить менше восьми годин на добу. Саме в цій групі виявили чіткий зв'язок між режимом сну та ризиком серцево-судинних подій. Учасників поділили на три категорії -- із регулярним, помірно регулярним і нерегулярним графіком засинання.

Дослідження виявило, що особи з нестабільним графіком сну мали удвічі більшу ймовірність розвитку інфаркту або інсульту протягом наступного десятиліття в порівнянні з тими, хто дотримувався сталого режиму сну.

Одночасно вчені не виявили істотного впливу часу пробудження. Найважливішим фактором виявилися саме варіації у часі засинання. Наприклад, у групі з нерегулярним графіком, середня різниця у часі, коли люди лягали спати протягом тижня, становила 108 хвилин, тоді як у групі з регулярним режимом — лише 33 хвилини.

Дослідження також показали, що підвищена варіабельність так званої "середньої точки" сну — інтервалу між моментом засинання та пробудженням — асоціюється з погіршеними показниками здоров'я серця.

Дослідниця Лаура Науха зазначає, що представлені результати підкреслюють значущість регулярного сну як окремого елемента. Вона вказує на те, що це відображає стабільність щоденного ритму життя та рівень його варіативності.

Водночас достатня тривалість сну може частково нівелювати негативний вплив нерегулярного графіка. Зв'язок між порушенням режиму і ризиком серцевих подій проявлявся переважно у тих, хто недосипає.

Науковці роз'яснюють отримані висновки впливом циркадних ритмів — природних 24-годинних циклів функціонування організму. Зміна режиму сну може негативно відображатися на цих ритмах, що, у свою чергу, впливає на процеси відновлення та навантаження серцево-судинної системи.

Автори підкреслюють, що результати дослідження свідчать лише про наявність статистичного зв'язку, а не про причинно-наслідкові взаємозв'язки. Незважаючи на те, що в аналізі було враховано кілька факторів, таких як артеріальний тиск, стать та рівень фізичної активності, існує ймовірність впливу інших чинників. Зокрема, стресові ситуації, навантаження на роботі або проблеми з психічним здоров'ям можуть одночасно позначатися як на якості сну, так і на стані серцево-судинної системи.

Дослідники підкреслюють, що раніше проведені дослідження встановили зв'язок між нерегулярним сном і ризиками для серцево-судинної системи. Однак ця робота є однією з перших, де детально вивчали варіації в часі засинання, прокидання та тривалості сну.

У майбутньому науковці мають намір розширити свої дослідження та перевірити ці взаємозв'язки на більш обширних і різноманітних групах населення. Як підкреслюють автори, режим сну є одним із аспектів, який людина може регулювати самостійно.

Нагадаємо, раніше ми інформували, що жінка, котра вважалася найстарішою людиною на планеті, дожила до 117 років і стала предметом великого наукового дослідження. Марія Браньяс Морера пішла з життя у серпні 2024 року, померши уві сні, залишивши після себе цінні дані щодо процесу старіння.