Парадокс між чихуахуа і мастифом. Науковці виявили, чому великі собаки мають коротший життєвий цикл.

У світі диких тварин великі ссавці, як правило, мають триваліший життєвий цикл в порівнянні з меншими представниками фауни.

Велетенські слони можуть жити понад півстоліття, тоді як маленькі миші не можуть похвалитися таким тривалим життям. Проте в світі домашніх собак все відбувається навпаки. Маленькі чихуахуа можуть дожити до двадцяти років, тоді як великі собаки, такі як доги та мастифи, рідко доживають до десятого дня народження.

Генетики нарешті виявили, як саме працює біологічний механізм, що призводить до ранньої смерті велетнів. Висновки великого дослідження були опубліковані у відомому науковому журналі Science, повідомляє NV.

Група дослідників з Університету штату Аризона провела аналіз крові у близько дев'яти сотень домашніх собак різних розмірів, які є учасниками тривалої ініціативи під назвою Dog Aging Project.

Дослідники побудували спеціальний епігенетичний годинник на основі хімічних міток метилювання ДНК. Ці мікроскопічні мітки регулюють активність генів, вмикаючи або пригнічуючи їхню роботу з роками.

Дослідження імунних клітин виявили, що великі породи собак старіють на клітинному рівні набагато швидше, ніж їхні менші родичі, з кожним роком життя. Основна причина цього явища полягає у втраті хімічних компонентів на специфічних ділянках геному, відомих як стрибаючі гени або транспозони.

У молодому та здоровому організмі метильні групи ефективно регулюють активність рухомих елементів. Однак у собак великих порід ці захисні мітки можуть зникати раніше, ніж очікується. В результаті, стрибаючі гени втрачають контроль, починають безладно переміщатися по геному, завдаючи шкоди сусіднім ділянкам ДНК та викликаючи хронічні запалення.

Дослідження показали, що собаки здатні розпізнавати людські емоції, спостерігаючи за виразами обличчя.

До того ж клітини імунітету літніх собак поступово втрачають свою спеціалізацію. Вони стають занадто схожими між собою і розучуються якісно виконувати свою роботу, наприклад боротися з вірусами чи вчасно ліквідувати ракові пухлини.

Співавтор дослідження геноміки Ноа Снайдер-Маклер роз'яснив, чому селекція має таку високу вартість. Вчений підкреслив, що "організми великих порід змушені йти на суттєвий компроміс між дуже швидким зростанням у молодості та підтримкою імунної системи в зрілості". Штучний відбір, орієнтуючись на гігантські розміри, позбавив тварин необхідних ресурсів для ефективного та тривалого відновлення своїх тканин.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин Волині, України та всього світу!