Паразити здатні спонукати мурах до вбивства власної королеви.

Науковцям вдалося зафіксувати цей "переворот" на відео.

Світ тварин славиться тим, що іноді самки поїдають своїх малят. Проте вкрай рідко можна зустріти вид, який здатний вбити свою матір, адже її опіка є надзвичайно важливою. Тим не менше, деякі паразити виявилися здатними маніпулювати мурахами, змушуючи їх усувати свою королеву. Вчені змогли зафіксувати цей дивовижний процес на відео, як повідомляє Science Alert.

Повстання було ініційоване іноземцем – королевою паразитичного виду Lasius orientalis або L. umbratus. Вона проникає в колонію мурах L. flavus або L. japonicus, спричиняючи там безлад і дестабілізацію.

"Мурахи існують у світі ароматів. Перш ніж увійти до гнізда, паразитична королева непомітно засвоює запахи колонії від робітників, які виходять назовні, щоб не бути виявленою як ворог", -- зазначив автор і експерт з поведінкової екології Кейдзо Такасука з Університету Кюсю в Японії.

Зайшовши в глибини колонії, паразит накидається на королеву, безперервно випускаючи струмені рідини через отвір, відомий як ацидопора. Дослідники вважають, що ця рідина є мурашиною кислотою.

"Ми вважаємо, що паразитичні мурахи використовують цю здатність розпізнавати запахи, розпилюючи мурашину кислоту, вони замаскують нормальний запах королеви - відразливим. Це змушує дочок, які зазвичай захищали свою матір-королеву, нападати на неї, як на ворога", -- сказав Такасука.

Паразит оперативно покидає місце інциденту, але всього на короткий проміжок часу, щоб уникнути можливих слідів мурашиної кислоти.

"Королева-паразит усвідомлює, що аромат мурашиної кислоти може стати серйозною загрозою, адже як тільки робочі мурахи відчують цей запах, вони миттєво кинуться на неї," - зазначив Такасука.

Паразит повторює цей трюк стільки разів, скільки потрібно, щоб королева померла. Після цього вона починає відкладати яйця сама, взявши на себе управління колонією. Мурахи-робітники доглядають і за новою королевою, і за яйцями, які вона відклала.

Раніше дослідники виявили, що мурахи адаптують архітектуру своїх мурашників, вносячи специфічні зміни, щоб запобігти епідеміям.