У глибинах океану мешкають розумні істоти: які їхні особливості?

Існує гіпотеза, що ці істоти претендують на панівну роль після того, як людина зникне.

Ідея про те, що після зникнення людства на планеті може з'явитися нова "цивілізація", набула несподіваного розвитку. Ймовірними кандидатами на цю роль називають не ссавців чи комах, а мешканців океану - восьминогів. Таку гіпотезу озвучив зоолог Оксфордського університету Тім Коулсон, наголосивши, що це аж ніяк не реальний прогноз, пише Econews.

На думку дослідника, еволюційні процеси здійснюються завдяки накопиченню генетичних змін, що забезпечують організмам конкурентні переваги у виживанні. Однак слід зазначити, що всі види, включно з людством, врешті-решт зникають. У зв'язку з цим виникає цікаве питання: хто зможе заповнити нові екологічні ніші і, можливо, розвинути більш складні форми організації?

Коулсон вважає, що птахи й комахи, попри свою "геніальність", обмежені у можливостях через відсутність тонкої моторики. Тим часом восьминогів науковець називає "одними з найрозумніших, найадаптивніших та найвинахідливіших істот на Землі".

Звичайний восьминіг містить близько 500 мільйонів нейронів, що робить його об'єктом порівняння з собаками. Цікаво, що приблизно дві третини цих нейронів знаходяться в його щупальцях, а не в єдиному мозку.

На практиці це означає, що кожне щупальце може автономно виконувати значну частину сенсорної обробки і примати рішення "на місці", тоді як тварина координує роботу всього тіла.

Дослідники прагнуть з'ясувати, яким чином така розподілена система впливає на поведінку. У нейробіологічних дослідженнях восьминогів їхня нервова система характеризується як розділена між центральним мозком та нервовими системами щупалець, причому кожна з цих частин володіє значною автономією.

Звіт Чиказького університету за 2025 рік висвітлює цікаву деталь: у щупальцях восьминога зосереджено більше нейронів, ніж у його мозку, що може пояснити їхню здатність до точних, практично імпровізаційних рухів.

Існують також наочні приклади. Наприклад, дослідження, проведене в 2009 році і опубліковане в журналі Current Biology, зафіксувало, як восьминоги транспортують половинки кокосових шкаралуп і використовують їх для створення укриттів тільки в ті моменти, коли це необхідно. Автори дослідження розглянули це явище як застосування інструментів.

Інші дослідження демонструють, що восьминоги здатні швидко підлаштовуватися до змін у умовах завдання, що вказує на їхню поведінкову гнучкість, яка перевищує просту стратегію проб і помилок.

Однак, зазначається у статті, важливим є і те, що восьминоги вже зараз живуть у середовищі, яке стрімко змінюється. За даними вчених, популяції головоногих у багатьох регіонах зростають, але причини цього можуть бути різними.

Один з таких аспектів - це глобальні чинники. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (IPCC) зазначила, що океани поглинули більше ніж 90% надлишкового тепла, яке накопичилося в кліматичній системі. Це означає, що морське життя насправді знаходиться в "тепловій губці" нашої планети.

У цьому ж звіті IPCC зазначила, що підвищення температури призводить до зменшення перемішування океанських шарів, що, в свою чергу, може призвести до скорочення постачання кисню та поживних речовин для мешканців моря.

Змінюється також і хімічний склад води. За інформацією Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), рівень pH поверхневих вод океану знизився приблизно на 0,1 одиниці з часів промислової революції, що свідчить про близько 30-відсоткове підвищення кислотності. Хоча восьминоги не формують свої мушлі, багато їхніх жертв — так, а також їхні екосистеми залежать від стабільності цих природних середовищ.

Восьминоги перебувають у центрі уваги людини. У Великій Британії уряд розширив дію законопроєкту про добробут тварин, включивши до нього восьминогів та інших головоногих, посилаючись на незалежний експертний звіт.

Як зазначається у статті, це не дає остаточних відповідей на питання про те, що саме "відчувають" восьминоги, але показує, наскільки швидко морська наука входить у сферу практичних рішень.

Ще один щоденний зв'язок між людьми та тваринами - забруднення. Недавнє дослідження з відкритим доступом у журналі ScienceDirect порівняло вміст мікропластику у свіжих і консервованих морепродуктах, включно зі звичайним восьминогом, і виявило вищу частоту та концентрацію забруднення в консервованих зразках.

Дослідження виявило, що у звичайного восьминога в свіжій тканині міститься в середньому 0,005 ± 0,006 частинок мікропластику на грам, тоді як у консервованих зразках цей показник становить 0,12 ± 0,13 частинок на грам.

У підсумку, сценарій з восьминогами, описаний Коулсоном, найкраще розглядати як відображення реальності, зазначається в статті. Еволюційні процеси відбуваються протягом тривалих періодів, але зміна клімату та забруднення вже вносять суттєві корективи в океанські екосистеми всього за кілька поколінь людей, і саме ця контрастність є центральною темою.

Раніше УНІАН повідомляв про п’ять тварин, які мають найдовші щупальця у світі. Було зазначено, що найдовші щупальця зустрічаються у мешканців океану, що надає їм переваги, зокрема, можливість долати великі відстані для полювання на здобич. Крім того, якщо ці щупальця отруйні, як у медуз, вони здатні завдати серйозної шкоди, залишаючи при цьому безпечну відстань.

На основі наукових досліджень, найдовші щупальця зустрічаються у таких істот, як гігантський тихоокеанський восьминіг, медуза номура, а також гігантський і колосальний кальмари, а також медуза левова грива.