Порода, що спустилася на глибину 90 кілометрів у надра Землі і згодом повернулася на поверхню, вразила науковців.
Вона зберегла дані про температури, які суперечать існуючим моделям.
У східному регіоні Папуа Нової Гвінеї науковці натрапили на незвичайний зразок гірської породи, яка, за оцінками, потрапила в надра Землі приблизно 4,4 мільйона років тому. Під час занурення цієї породи вглиб планети, температура виявилася зміненюваною не так, як передбачали вчені, як повідомляє Science Alert.
На глибині 45 км температура породи досягла близько 700 градусів Цельсія, що перевищує показники, які прогнозують теоретичні моделі для зон субдукції на цій глибині. Проте, коли порода занурилася до 90 км, її температура піднялася всього на 100 градусів.
"Цей зразок є цікавим тим, що він зафіксував два абсолютно різних температурних режими на різних стадіях свого перебування в надрах Землі. На глибині приблизно 45 кілометрів порода виявилася надзвичайно гарячою, але з подальшим зануренням потрапила в умови, які виявилися холоднішими, ніж можна було б очікувати на такій великій глибині", -- зазначив геолог Аксель Шмітт з Університету Кертіна в Австралії.
Цей зразок здатен надати цінну інформацію щодо процесів, що відбуваються у глибині Землі. Дійсно, температура підвищується з глибиною, проте цей температурний градієнт не завжди демонструє рівномірну зміна.
Зразок був виявлений на острові Гудінаф. Ця гірська порода колись належала до фрагмента континентальної кори, який був втягнутий у зону субдукції на кордоні тектонічних плит. Вважається, що в таких зонах відносно холодні породи занурюються вглиб, де панують вища температура та тиск.
Однак, щоб порода досягла температури навколишнього середовища, необхідно значно більше часу. Тому гірські породи, які знаходяться на великій глибині, можуть бути значно холоднішими в порівнянні з тими, що їх оточують.
Проте ситуація з гірською породою з Папуа Нової Гвінеї є зовсім іншою. Вона зберігає сліди того, що її занурення почалося при аномально високих температурах, а закінчилося в холоднішому середовищі.
Ян Шеніг, головний автор дослідження та геолог з Геттінгенського університету в Німеччині, заявив, що це "суперечить нашим нинішнім тепловим моделям зон субдукції".
"Виявлення такого переходу -- від відносно високих температур на невеликій глибині до нижчих на великих глибинах -- стало несподіванкою", -- додав Шмітт.
Нещодавно дослідники відкрили інноваційний метод для виявлення запасів рідкоземельних елементів на планеті. Ці елементи є надзвичайно важливими для розвитку технологій та енергетичного сектору.