Привітальний ролик Володимира Зеленського з нагоди Нового року 2025.

Президент України у своїй промові звернув увагу на напад на дитячу лікарню "Охматдит", поділився деталями своїх бесід з Байденом та Трампом, а також підкреслив досягнення українських спортсменів.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян із привітанням з нагоди наступу нового 2025 року. Фокус представляє повний текст виступу лідера країни.

За мною - "Україна-мати". Україна, яка твердо стоїть на ногах. Не схиляє голови, дивиться вперед, вірить у своє майбутнє й перемогу над усім тим злом, що Росія нам принесла. Україна, яка здатна досягти справедливого миру, маючи щит і меч. Захищаючи свій народ, свої кольори, свою незалежність. Я звертаюся сьогодні до всіх, хто цінує Україну, береже свою державу, каже з любов'ю про неї: "Моя". Я дякую вам за 2024-й. Нашим людям, що проходять усі труднощі з гідністю. Людям, для яких бути громадянами України - гордість. А для мене гордість - бути Президентом таких людей, українців та українок, які доводять: жодні крилаті ракети не здолають народ, у якого є крила.

Протягом цього високосного року ми щодня підтверджували цю істину. Вчора, коли ми відчули неймовірну радість, адже на рідну землю з полону повернулися 189 українців. Тепер вони зможуть відсвяткувати Новий рік вдома. Ми повертаємо своїх. За цей рік ми вже привели додому 1358 осіб. А протягом цього часу — 3956 українців. Ці цифри не є приблизними; вони точні, адже за кожною з них стоїть особистість, наша людина, яка має величезне значення. І з поверненням кожного з них ми відновлюємо життя в Україні.

І як щоразу, коли це стається, плачемо ми всі. Неважливо, розчулена мати, або це дитинка, яка дочекалась татуся, чи Президент України, ми плачемо всі, бо всі ми - люди й зберегли в собі світло.

Це стало нашою підтримкою у боротьбі протягом більш ніж тисячі днів. Ми вчилися бути сміливими у найважчі моменти та проявляти силу, коли це було критично необхідно. Так, як це робили наші вчителі, медичні працівники, енергетики та працівники транспорту, а також всі наші підрозділи ППО та мобільні вогневі групи. Хлопці, які за цей рік знищили 1310 крилатих і балістичних ракет, а також 7800 іранських "шахедів". Слава вам! Ми горді за вас! Дякуємо! Цей рік ми прожили разом, подолавши всі виклики, які приніс 2024-й. Як перемоги, так і поразки, радість і труднощі. Сльози щастя, коли нам вдавалося, та сльози болю, коли ми відчували рани в серці.

Липень. Ранок. "Охматдит". Так б'ють слабаки й боягузи. І ми ніколи не забудемо ці дитячі очі. І ми ніколи їм цього не пробачимо! Коли зло несе смерть, наша відповідь - живий ланцюг. Такий вигляд має сила українців. І ту нашу єдність було помітно з космосу. Її бачив Бог. Бачив, які в нас люди. Які в нас діти. І я не забуду ті неймовірно дорослі та сильні очі хлопчика з "Охматдиту". Скільки в ньому життя, енергії, гідності! І наскільки одна ця дитина сильніша за Путіна! Наскільки всі наші діти сильніші за все їхнє зло. Українські хлопчики та дівчатка, які перемагають цю війну, здобувають знання онлайн і навіть у підземних школах, виграють світові наукові олімпіади, збирають кошти для нашої армії, вигадують технічні рішення, що допомагають нашій обороні. Ви - фантастичне покоління! Ось за кого ми боремось. Ось кого передусім захищають наші герої, наші воїни. Хто тримається сам і тримає на своїх плечах незалежність. Там, де воля й доблесть б'ються щодня, і зараз - в цю новорічну ніч. На всіх наших напрямках. На всіх. На сході, де зараз дуже, дуже важко й дуже непросто. Але ми віримо, ми знаємо: вистоїте. Вистоять наші хлопці. Вистоять ваші дух і сміливість. Усе те, завдяки чому ви цьогоріч не віддали наші Суми й Харків, наш Херсон і наше Запоріжжя. А росіяни цього дуже хотіли. Та натомість ви віддали окупантам борг, повертаючи війну назад додому, у Росію. І той, хто сіяв лихо на нашій землі, отримав його на своїй. На Курщині та в інших місцях, куди цьогоріч прилітала наша відповідь, наша справедливість.

Справедливість. Лише одне слово, але за ним ховається безліч наших співвітчизників. Це наша оборонна промисловість і наукові досягнення. Інтелект і зусилля людей зробили нас сильнішими, адже 30% всього, що було у наших військових на фронті в цьому році, було виготовлено в Україні.

На одному з заводів я звернувся до молодого інженера з питанням: "Як вам вдалося досягти такого успіху, як ці люди змогли досягти?". І він, усміхаючись, відповів: "Це не просто люди, це справжні ракети".

Знаєте, в той момент я відчув сором як громадянин, усвідомлюючи, що з 90-х років держава не приділяла уваги таким людям, як ми. Водночас, я відчуваю гордість, коли протягом року, спілкуючись із ними, чую, що вони щасливі бути потрібними своїй Україні. І тепер Україна знову розвиває власні технології, створюючи ракети та вперше виробляючи понад мільйон безпілотників на рік. Вона примушує ворога вивчати українську мову: "Паляниця", "Пекло", "Рута". Вороги тремтять при згадці "Нептун" і "Сапсан". Усе це - наші ракети. Українські. "Гор", "Вампір", "Колібрі", "КАМІК", "Лютий", Heavy Shot, Fire Point. Це наші дрони. Українські. І все це - наші аргументи, наші основи для справедливого миру.

Це досягають лише ті, хто є справжніми борцями. І ми неодноразово доводили, що такими є. Наші спортсмени — Олександр Хижняк, який став символом сили, Ольга Харлан, Ярослава Магучіх та всі наші олімпійці та паралімпійці, за яких ми щиро переживали, раділи та відчували гордість, коли синьо-жовтий прапор піднімався вгору. Ми стійко витримували удари та відповідали на них разом з Олександром Усиком. Це все говорить про не просто спорт, а про наш дух, про те, ким ми є і на що справді здатні. Це символи та сенси. Бої Сашка, як повсякденні битви всієї України, нагадують нам: не важливо, наскільки сильнішим є противник, головне — це твоя воля. Саме тоді світ затамовує подих! Лідери з усього світу говорять мені: "Ми ніколи не бачили нічого подібного — коли переповнена зала Нотр-Дам-де-Парі аплодує". І це були оплески для вас, для всіх наших людей. Ось так звучить справжня повага до України. Ось що таке незалежність.

Це момент, коли ми не відмовляємося від своєї суті. Коли пам’ятаємо про тих, хто залишився в полоні. Ми будемо боротися за кожну людину, яка, на жаль, досі там. Ми не забудемо й тих, кого Росія примусила жити в окупації, але не змогла підкорити їхні українські серця. Скільки б насильства не намагалося нав’язати свої правила, наші люди залишаються непохитними: “Ви тут чужі, ви - тимчасові”. І весь той завезений бур'ян не зможе прижитися на нашій землі, не переможе наших корінних рослин. Я завжди згадую історію про одного українського дідуся, якому окупанти запитали: "Котра година?" І почули у відповідь: "Час забиратися з нашої землі". Ось що таке справжня воля, яку не можна підкорити. Я звертаюся до всіх, хто несе в собі цю волю на тимчасово окупованих територіях. Дорогі українці! Я знаю, що ви святкуєте Новий рік за нашим часом і зараз слухаєте ці слова. У нашому Криму, на Донбасі, в Мелітополі, в Маріуполі – всюди, де чекають на Україну. І одного дня Україна повернеться, щоб знову бути разом. Єдине, що може розділяти українців, – це щедро накритий стіл.

Я знаю: за цим столом будуть усі наші люди. Ті, хто зараз за кордоном, але зберегли Україну в собі. Тож сьогодні в першу хвилину нового року у Варшаві, Нью-Йорку чи Буенос-Айресі лунатиме "Ще не вмерла...". В Берліні, Празі чи Токіо сьогодні скажуть: "Слава Україні!" І світ відповість: "Героям слава!" Бо Україна не наодинці. Бо з нами - наші друзі. І з перших хвилин цієї війни Америка була з Україною. І я вірю, що Америка буде з Україною і в перші хвилини миру.

Я пам'ятаю розмову з Джо Байденом після російського вторгнення. Я пам'ятаю розмову з Дональдом Трампом після його обрання. Усі розмови з конгресменами, сенаторами, простими американцями, з усіма, хто нас підтримує у США, Європі, світі, - у цих багатьох і різних розмовах завжди була єдність у головному: Putin cannot win. Ukraine will prevail. Путін не має виграти. Україна переможе.

Я дякую всім американцям за те, що ці слова доводилися справами. Я не маю сумніву, що новий американський Президент хоче й зможе принести мир та покласти край путінській агресії. Розуміє, що перше неможливе без другого. Бо це не вулична розбірка, де треба втихомирити дві сторони. Це повномасштабна агресія божевільної держави проти цивілізованої. І я вірю, що ми разом зі США здатні на цю силу. Змусити Росію до справедливого миру. Тобто не забути й не обнулити все, що скоїла Росія. Буча, Оленівка, Авдіївка, усі наші знищені міста й села. Ось чому дійсно справедливий мир не може настати за принципом "почнімо з чистого аркуша". Бо рахунок не 0:0. На рахунку - тисячі, тисячі українців, життя яких украла Росія.

І сьогодні серце України всіяне шрамами. Це імена наших полеглих героїв. Не дай боже жодній родині у світі пережити такі втрати. Жодному лідеру у світі я не побажав би пережити ці відчуття - у ту мить, коли передаєш нагороди посмертно. Бачиш очі матері, дружини, дитини воїна, який віддав життя за Україну, і чуєш від них: "Будь ласка, нехай це все буде не даремно". Тисячі наших хлопців і дівчат не пішли в небуття. Вони з нами, вони поруч, завжди, вони дивляться на нас із небес. І ми не маємо права їх підвести й не можемо зрадити їхній подвиг і пам'ять.

У наступному році ми всі повинні щодня прагнути до того, щоб Україна стала справді сильною. Лише така країна заслуговує на повагу та увагу, як на фронті, так і під час переговорів.

Я дякую всім, хто цьогоріч був поруч із нами. Нашим партнерам, союзникам, друзям, лідерам. Дійсно лідерам. Не тому, що так заведено звертатись, а які доводять своє лідерство ділом. Хто не боявся приїжджати в Україну, знаючи, як цінно бачити, що ми пліч-о-пліч. Із ким попри відстань і різницю в часі ми працювали, знаходили рішення і здобували результати. "Петріоти", "айріси", "насамси", "атакамси", F-16, "скальпи", "сторм шедоу". Чеська ініціатива та мільйон снарядів. Данська модель і сотні мільйонів у наше вітчизняне виробництво. 27 безпекових угод і 40 мільярдів на підтримку нашої армії. Європейський Союз і 50 мільярдів на підтримку нашої економіки. "Велика сімка" і рішення про 50 мільярдів доларів заморожених російських активів. Це наша велика міжнародна робота. Це наша велика міжнародна перемога. Дякую партнерам, дякую вам за це, дякую команді. Армія, уряд, Офіс, парламент, регіони, громади, волонтери. Усім, хто робить нашу країну міцнішою всередині, дбає про людей.

Дякую всім, хто сприяє тому, що Україна залишається на своїх ногах і продовжує боротися. Вона обов'язково знайде свій шлях до миру, сильної та успішної держави, яка стане частиною європейської родини. Це вже не просто мрії - це нова реальність, що розпочалася в червні цього року з початком переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Це величезний історичний крок. Цей шлях вже не можна змінити. Україна стане членом ЄС, а згодом і НАТО, зміцнюючи Альянс та роблячи світ більш стійким. Це єдність Європи, що формує майбутнє кожного народу на континенті, і її мають поважати всі країни, зокрема Будапешт та Братислава. Я впевнений, що угорський і словацький народи насправді підтримують нас, українців, у нашій боротьбі за справедливість. Цю правду повинні визнати й уряди цих країн. Не слід боятися того, що Україна стане частиною Європи. Нам потрібно докласти всіх зусиль, щоб на континенті не було місця для Росії, її танків, ракет і злочинних намірів, які вона може принести, якщо Україна не вистоїть. Якщо сьогодні Росія потискає вам руку, це не означає, що завтра вона не завдасть удару в спину. Росіяни бояться свободи, бояться всього невідомого. Вони виросли за режиму Путіна, навчалися в школах за його правління, служать його війську та гинуть за його хворобливі ідеї.

Тому сьогодні вкрай необхідно підтримувати всі нації, що борються за свою свободу. Тих, хто не поступається в Кишиневі, та тих, хто відстоює своє майбутнє в Тбілісі. Я впевнений, що настане час, коли ми всі з гордістю виголосимо: "Жыве Беларусь!"

Шановні українці та українки!

Нехай 2025 рік стане роком України! Ми усвідомлюємо, що мир не прийде до нас сам по собі. Але ми готові зробити все можливе, щоб зупинити агресію з боку Росії та покласти край війні — саме цього прагне кожен з нас.

За кожним із нас стоїть "Україна-мати". Вона заслуговує на спокійне життя. Я бажаю цього всім нам. Як Президент України і як звичайний громадянин, у наступному році я докладу всіх зусиль, щоб цього досягти. Я впевнений, що не буду самотнім у цьому прагненні. Знаю, що поруч зі мною – мільйони українців. Сильних, вільних, прекрасних і незалежних.

Нагадаємо, що 29 грудня Володимир Зеленський оголосив про те, що Сполучені Штати працюють над важливими заходами для підтримки України.