Римляни споживали співочих пташок замість швидкої їжі — результати дослідження.

Для того, щоб розібратися у цьому питанні, археологи досліджували багатовікову вигрібну яму.

Іспанські археологи із Середземноморського інституту передових досліджень (IMEDEA) на Майорці вивчили вигрібну яму біля кіоска з вуличною їжею часів Римської імперії. Так вони з'ясували, що древні римляни їли співочих дроздів Turdus philomelos, коли хотіли швидко перекусити, пише Live Science.

Археолог, постдоктор IMEDEA Алехандро Валенсуела (Alejandro Valenzuela) нещодавно опублікував наукову статтю про цю дослідницьку роботу у спеціалізованому журналі International Journal of Osteoarchaeology. Розкопки проводилися на руїнах, які зосталися від древнєримського міста Pollentia. Його заснували після того, як римляни завоювали Балеарські острови у 123 році до нашої ери. Місто розрослося навколо порту. Тут був форум, храми, кладовища та мережа магазинів.

Дослідники виявили кістки співочих дроздів у вигрібній ямі, куди невеличка крамниця попіна скинула свої відходи. Ці заклади спеціалізувалися на продажу вуличної їжі та вина. Археологи також натрапили на шість великих амфор, вмонтованих у стільницю.

Вигрібна яма, яку дослідники вивчили, сягала близько 4 метрів у глибину і була заповнена сміттям до країв. Серед знайдених залишків були фрагменти кераміки, а також кістки риб, птахів і ссавців. Цю яму використовували в період від 10 року до н.е. до 30 року н.е.

Кістки співочих дроздів зустрічалися частіше, ніж у будь-якого іншого виду птахів. На основі знайдених артефактів, Валенсуела реконструював спосіб приготування. Від пташиної тушки використовували тільки м'ясисту частину - грудку, яку розплющували для зручності приготування на грилі або сковороді.

"Спираючись на місцеві гастрономічні звичаї Майорки, де співочі дрозди інколи потрапляють на стіл, можу поділитися власним враженням: їх смак скоріше нагадує перепілок, ніж курку," -- зазначив Алехандро Валенсуела.

Подавали дроздів, судячи з кераміки, на тарілках, які час від часу розбивалися і так потрапляли на смітник. Але археолог припускає, що для покупців, які хотіли їсти смаженого дрозда на ходу, був варіант приготування на шпажках або паличках.

Щоб заробити грошей у ті часи, мисливці ловили дроздів сітками або пастками. Опісля продавали в'язанки тушок у точки з вуличною їжею. А там уже пташок патрали, розбирали і смажили.

Окрім дроздів, римляни також дуже любили курей Gallus gallus та кроликів Oryctolagus cuniculus. Ці тварини були популярними і споживались у значних обсягах, їхні страви можна було знайти в меню таверни, яку дослідили археологи. Вулична їжа відігравала важливу роль в повсякденному житті міста, зазначає Валенсуела у своїй науковій статті.

Археологія має здатність відтворювати історичні події з великою точністю. Наприклад, в Ірані два дослідника змогли виявити причину смерті молодої дівчини, якій не виповнилося й 20 років. Її смерть сталася 6200 років тому, але науковці змогли детально розкрити обставини та причини цієї трагедії.