Що має найнеприємніший аромат у світі: терпіти його надзвичайно важко.

Аромати мають надзвичайну силу швидко активувати спогади, викликати тривогу або відразу. Вони впливають безпосередньо, обминаючи розуміння та аналітичне мислення. Запах здатен трансформувати емоційний стан, поведінку і навіть сприйняття навколишнього світу.

Отже, питання про найсильніший неприємний аромат у світі є захоплюючою науковою темою. Дослідники стверджують, що найгірші запахи виконують роль попереджувального сигналу, закладеного в нашу біологію та підкріпленого культурними впливами та особистим досвідом.

У природі існує безліч ароматів, які людина інтуїтивно відчуває як загрозливі або неприємні. Однією з найвідоміших рослин є квітка-труп, що видає запах, схожий на розкладене тіло. Також варто згадати смердючу лілію, яка має аналогічний аромат і причини для його виникнення.

Є й "смачні" приклади. Дуріан, тропічний фрукт з Південно-Східної Азії, має такий різкий і неприємний запах, що його забороняють приносити до готелів і громадського транспорту.

У тваринному світі запах часто є зброєю. Скунс - класичний приклад: його спрей описують як суміш гнилої цибулі та палаючої гуми. Але навіть він поступається іншим. Південний тамандуа здатен випускати запах у сім разів сильніший за скунсовий, а смугастий тхір-полець має настільки потужний сморід, що той може тимчасово дезорієнтувати або навіть осліпити противника. Усі ці запахи здаються жахливими. Але чи можна об'єктивно визначити, який із них - найгірший?

Аромати - це явище, яке має глибоко особистісний характер. Когнітивна психологиня Пем Далтон з Центру хімічних відчуттів Монелла зазначає: "Ті, хто мешкає поблизу коней, часто сприймають запах manure як привабливий. Деякі навіть знаходять задоволення в ароматі скунса".

Те, що для одних є відразливим, для інших може бути звичним або навіть нейтральним. Далтон підкреслювала, що для багатьох людей дуріан - це "майже неможливо пройти повз носа до рота", тоді як у Південно-Східній Азії його вважають справжнім делікатесом.

Аромати можуть також мати психологічний травматичний вплив.

"Нейропсихіатр Хосе Пардо зазначив, що для певних ветеранів війни аромат плісняви, наприклад, на матеріалі наметів, може викликати раптовий приступ паніки."

Водночас існують загальні закономірності. Ми зазвичай негативно сприймаємо аромати, які вказують на можливу загрозу для нашого здоров'я. Зокрема, це стосується сіркових сполук, що пов’язані із процесами гниття та розкладання.

Ситуація з фекаліями, як людськими, так і тваринними, аналогічна. У них присутні бактерії, віруси та паразити, що робить їх причинами загального огиду.

Наука пішла ще далі й спробувала виміряти "огидність" запахів об'єктивно. Дослідження показали, що сприйняття запаху тісно пов'язане з молекулярною масою та електронною щільністю речовини.

Нейробіолог Рехан Хан з Каліфорнійського університету в Берклі зазначив: "Оптимальний індикатор приємності молекули полягає в її структурі. Коли ваш ніс оцінює аромат, він насправді сприймає ключову інформацію про цю молекулу".

Важкі і компактні молекули зазвичай мають неприємний запах, тоді як легші молекули часто видають більш приємні аромати.

З урахуванням усіх критеріїв, найгірший запах у світі - тіоацетон.

"Він змушує перехожих хапатися за живіт, тікати в паніці й підозрювати втручання злих надприродних сил. Він смердить так, що це більше схоже на пекло, ніж на хімію", - пояснив промисловий хімік Дерек Лоу.

Коли тіоацетон вперше був дистильований у німецькому Фрайберзі в 1889 році, його аромат виявився настільки потужним, що викликав масові втрати свідомості, нудоту та панічну евакуацію в зоні близько півкілометра від лабораторії.

OBOZ.UA також розповідав, який звук був найголоснішим в історії.