Слід у легенях. Дослідники виявили нове пояснення фатальних астматичних нападів.

Імунологи Колумбійського університету (США) виявили, що в людей, які померли від нападу астми, імунні порушення охоплювали весь організм, зокрема лімфовузли поблизу кишківника.

Цю інформацію надає Science Alert.

Дослідники вивчили зразки тканин 695 донорів органів, які були зібрані в період з 2012 по 2025 рік. Серед них 41 особа померла внаслідок астматичного нападу, 78 страждали на астму, але їхнє життя обірвалося з інших причин, а 576 не мали цього діагнозу. Це надало імунологам Юнсину Лі та Донні Фарбер унікальну можливість проаналізувати імунну активність у різних органах.

У всіх осіб, які померли від астми і у яких вимірювали рівень імуноглобуліну E, цей показник був вище нормальних значень. У їхніх легенях виявлено підвищену кількість Т-хелперів 2 типу, вроджених лімфоїдних клітин 2 типу та опасистих клітин, що сприяють посиленню набрякових процесів і виробленню слизу.

Далі команда дослідила лімфовузли, де імунні клітини готують відповідь. Т- і В-клітини пам'яті накопичувалися у слизово-асоційованих вузлах раніше, ніж у людей без астми, що вказує на ранні зміни, які зазвичай пов'язують зі старінням.

"Нас найбільше вразило те, в яких саме місцях виявилися найзначніші імунні аномалії," -- поділився враженнями Юнсин Лі в інтерв'ю ScienceAlert.

У лімфовузлах біля легень виявилося менше регуляторних Т-клітин, які стримують надмірні імунні реакції. Так було і в померлих під час нападу, і в решти астматиків, тож нестача пов'язана з хворобою.

Зв'язок із кишківником проступив під час порівняння тканин: у разі фатальної астми імунні популяції легень частіше корелювали з відповідями в лімфовузлах поблизу кишківника.

Втім, кожен донор давав лише один зріз імунітету, тому визначити, де почалася реакція, не вдалося. Група з фатальною астмою була невеликою, а даних про кортикостероїди бракувало. Нового тесту чи лікування результати не дають.

"Лі зазначає, що наше дослідження виявляє асоціації, але не встановлює причинно-наслідкових зв'язків."

Дослідження опублікував журнал Nature Communications.