Ймовірно, на суперечливій картині епохи Відродження виявили сліди ДНК Леонардо да Вінчі.

На малюнку "Святе дитя" дослідники виявили фрагменти Y-хромосоми, позначені червоною крейдою.

Дослідники з Проєкту ДНК Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci DNA Project, LDVP) заявили, що під час аналізу картини "Святе дитя" та низки артефактів епохи Відродження виявили послідовності ДНК Y-хромосоми. Ці клітини можуть належати групі людей зі спільними предками в Тоскані, де у 1452 році народився Леонардо да Вінчі. За словами науковців, це може бути перший випадок ідентифікації ДНК, яка потенційно належить самому да Вінчі, передає Wired.

Історичні артефакти можуть збирати ДНК з оточуючого середовища, що іноді дозволяє дізнатися більше про їхніх авторів. Проте процес збору біологічних зразків з таких об'єктів є досить складним через можливість їх пошкодження або забруднення.

Саме з цієї причини команда LDVP використала надзвичайно делікатний спосіб взяття мазка для збору зразків. В результаті дослідники змогли отримати невелику, але якісну кількість ДНК, що підходить для подальшого аналізу.

"Ми виявили гетерогенні суміші нелюдської ДНК, а в підмножині зразків -- розріджені сигнали чоловічої ДНК", -- йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі препринтів bioRxiv.

Подальше дослідження виявило, що найближча відповідність спостерігається з широкою гілкою Y-хромосоми E1b1b. Наразі ця генетична лінія є поширеною в Південній Європі, Африці та в деяких регіонах Близького Сходу. Дослідники зазначають, що частина знайденої ДНК може мати походження, пов'язане з самим Леонардо да Вінчі.

У публікації зазначається, що аналіз кількох окремих зразків, пов'язаних з Леонардо да Вінчі, виявив Y-хромосомні маркери, які вказують на їх належність до більш широкої групи E1b1/E1b1b.

Автори також підкреслюють, що ДНК-зразки мають змішаний склад. На їхню думку, це відповідає сучасним підходам до обробки та зберігання артефактів.

У цьому матеріалі підкреслюється, що інтеграція метагеноміки з аналізом ДНК-міток має як великі можливості, так і значні обмеження. Цей підхід може стати фундаментом для подальших досліджень автентичності, походження та історії створення художніх творів.

Попри інноваційність методів, самі науковці утримуються від остаточних висновків. Дані не дозволяють однозначно стверджувати, що знайдені сліди ДНК належать саме Леонардо да Вінчі.

"Визначення чіткої ідентичності... є надзвичайно складним завданням," -- зазначив у розмові з журналом Science антрополог Девід Карамеллі з Університету Флоренції, який також є учасником цього проєкту.

Складність проведення дослідження полягає в тому, що на даний момент немає підтверджених зразків ДНК самого художника для безпосереднього порівняння. Леонардо да Вінчі не залишив після себе відомих прямих спадкоємців, а його поховання було розкопане ще на початку ХІХ століття.

Натхненні першими результатами, учасники LDVP сподіваються отримати дозвіл на подальший відбір зразків з робіт і зошитів да Вінчі. Вони вважають, що це може допомогти просунутися в ідентифікації.

Малюнок "Святе дитя" виконаний червоною крейдою на папері. На ньому зображена злегка нахилена голова хлопчика з м'яко промальованими рисами обличчя та плавним світлотіньовим моделюванням.

На початку 2000-х років роботу придбав артдилер Фред Клайн. Він стверджував, що лівостороннє штрихування та інші стилістичні особливості вказують саме на авторство Леонардо да Вінчі. Нині ж атрибуція малюнка залишається предметом дискусій. Частина експертів припускає, що автором міг бути один з учнів майстра.

Не так давно лондонський науковець Рорі Мак Свіні висунув нову теорію щодо пропорцій знаменитої "Вітрувіанської людини" Леонардо да Вінчі, яка ставить під сумнів відомі погляди на використання "золотого перетину". Досліджуючи записи художника та геометричні особливості малюнка, зокрема, простір між ногами, що має форму рівностороннього трикутника, він виявив, що це співвідноситься із тетраедричним співвідношенням.

Цей математичний принцип, який був офіційно визнаний лише у XX столітті, ілюструє найоптимальнішу організацію матерії в природі. Гіпотеза стверджує, що да Вінчі, можливо, інтуїтивно осягнув ці універсальні закони, що визначають не лише структуру кристалів, а й анатомічні особливості людини.