"Суспільство вважає, що штучний інтелект зможе замінити людину, проте насправді він лише є агрегатором інформації." - Ігор Рубан, ректор ХНУРЕ.

#Бізнес

Обговорення стосувалося штучного інтелекту, який трансформує ринок праці в галузі інформаційних технологій, впливу війни на навчальний процес та студентів, зростання інтересу до радіоелектроніки та перспектив розвитку Харкова. Ці питання порушили під час розмови з ректором Харківського національного університету радіоелектроніки Ігорем Рубаном.

За кожним із цих напрямків ми маємо певний набір компаній-роботодавців.

Ми зустрінемося влітку, тому прошу поділитися інформацією про вступну кампанію 2025, результати якої вже можна обговорювати. Які її підсумки для університету — чи вважається вона успішною?

Ми з великим сумнівом готувалися до цієї історії, тому що не зрозуміло було, яким чином буде реалізована кампанія, як наша молоді реагує. Але на етапі здачі перших НМТ ми бачили, що є певний контингент.

З огляду на результати першого етапу відбору на бакалаврат, ми отримали 627 конкурсних пропозицій, що є вражаючим досягненням, враховуючи ситуацію з війною. Я впевнений, що ми також успішно проведемо набір контрактних студентів та магістрантів. Університет почувається стабільно в рамках цього набору, і я переконаний, що ми розпочнемо навчальний рік з досить значним контингентом першокурсників.

Авжеж є певне зменшення, зниження контингенту, але це об'єктивні причини, і на них впливати треба з боку і спокійного стану в Харкові, але дуже багато харків'ян-студентів залишились в Харкові, вступають і готові займатися офлайн навіть, є такі певні запроси від батьків.

Які спеціальності наразі найбільш популярні серед молоді?

Що стосується факультету електроніки, то він охоплює такі напрямки, як програмна інженерія, комп'ютерні науки та комп'ютерна інженерія. Ці спеціальності користуються стабільним попитом, оскільки відповідні галузі вже сформувалися і забезпечують студентам гарантоване працевлаштування, якщо вони мають належний рівень знань і досягнень. Для кожного з цих напрямків існує мережа роботодавців, які активно співпрацюють з нами та залучені до освітніх програм. Студенти, які вступають на ці спеціальності, можуть бути впевнені в перспективі подальшого працевлаштування, кар'єрного зростання та отримання високої заробітної плати. Що стосується радіотехнічних спеціальностей, то тут дійсно існує певна проблема, але я впевнений, що в найближчі рік-два попит на таких фахівців зросте, адже галузь активно розвивається. Лише за цей рік до мене зверталися представники компаній з проханням надати кваліфікованих спеціалістів. Саме тому ми намагаємося зосередитися на розвитку радіотехнічних спеціальностей, створюємо нові освітні програми, співпрацюємо з Міністерством для підвищення обізнаності про ці професії і налагоджуємо зв'язки з роботодавцями. Ми прагнемо, щоб молодь в Україні усвідомлювала, що ці спеціальності матимуть значення для їхнього майбутнього та розвитку країни в цілому.

Деякі професії зникнуть, тоді як інші, навпаки, з'являться.

Існує думка, що війна призвела до втрати Харковом статусу важливого центру IT-кластера. Як ви зараз оцінюєте ситуацію: чи дійсно Харків втратив свій IT-кластер, чи це остаточна втрата, або ж, навпаки, місто має потенціал для відновлення й розвитку як для студентів, так і для компаній?

Є певні виклики, але ми активно співпрацюємо з IT-кластерами. IT-кластер складається з численних компаній. Безсумнівно, деякі малі та середні підприємства вирішили виїхати через труднощі у веденні бізнесу, проте великі компанії залишилися. Фактично, жодного дня з початку війни вони не припиняли співпрацю з університетом.

Тобто університет не припиняв свою діяльність взагалі весь період війни, і наші партнери з нами залишилися, працюють з нашими освітніми програмами. Що стосується цих компаній, там вже перевага їх в тому, що є можливість працювати в режимі онлайн, і певна реєстрація, тому зараз я бачу, що вони переформатуються, але офіси всі залишились, представники компаній залишилися, і вони з нами працюють. Тому ми не втратили, є певний стагнаційний момент, але я думаю, що це історія певного часу, коли все повернеться.

Отже, після тих перемог, яких ми всі з нетерпінням очікуємо для України, можна з упевненістю стверджувати, що Харків продовжить бути одним із ключових центрів IT-інновацій в нашій країні?

Як ректор університету, що займає провідні позиції у сфері інформаційних технологій та підготовки фахівців у цій галузі, я впевнений, що це дійсно можливо. Для Харкова це унікальна можливість розвивати бізнес, не витрачаючи значних коштів на інфраструктуру. Я спостерігаю за позицією голови Харківської військової адміністрації та міського керівництва, і вважаю, що після закінчення війни Харків зможе стати важливим IT-центром.

Якою мірою сучасні технології, зокрема штучний інтелект, впливають на попит серед студентів? Існує чимало дискусій про те, що деякі професії в IT-сфері, такі як тестувальники та програмісти, можуть зникнути. Чи готові ви, враховуючи ці новітні реалії, змінити підходи до навчання студентів?

Штучний інтелект виступає як інструмент, так і виклик для сучасного суспільства. Ми регулярно організовуємо коворкінги та співпрацюємо з IT-компаніями, ведемо переговори, що дозволяє нам спостерігати за їхніми тенденціями та формуванням кадрової політики. Справді, деякі професії можуть зникнути внаслідок цих змін.

Це програмісти, які формують на низькому рівні програмування, але з'являються нові спеціальності. Це промоінженіринг, це тестувальник-аналітик, тому це певне переформатування. Тому що суспільство думає, що штучний інтелект -- це якась така сутність, яка замінює людину. Ні, це агрегатор, це інструмент, який допомагає і зменшує процес рутинної певної роботи, або напрямку діяльності, і скорочує час на аналіз або прийняття рішення. Тому деякі спеціальності будуть зникати, але деякі спеціальності будуть з'являтися. Тому університет цього року бере для себе завдання зміни освітніх програм, введення нових дисциплін з боку опанування інструментів штучного інтелекту, введення не тільки нових дисциплін, а й нових курсів, і вже підготовка до дійсно нових спеціальностей.

Ми наразі співпрацюємо з ІТ-сектором у рамках цього перетворення. Тому я не відчуваю жодних труднощів; це просто значні зміни. Проте я впевнений, що вони призведуть до позитивних результатів.

Студент повернеться до Харкова тоді, коли в місті з'являться університети, що пропонують високоякісну освіту.

Яким чином Ви наразі оцінюєте якість навчального процесу в університеті? Чи маєте Ви можливість проводити заняття з учнями в офлайн-форматі там, де це необхідно? Адже, наскільки я розумію, існують лабораторні роботи, які все ж вимагають проведення вживу.

Університет має на меті забезпечити високий рівень освіти. Це підтверджується статистикою щодо кількості студентів, які були відраховані протягом навчального року, що свідчить про нашу серйозну роботу в цьому напрямку.

Отже, якщо студент не виявляє бажання до навчання, це створює певні складнощі, і ми змушені його відрахувати. Адже за нами стоїть галузь, яка уважно стежить за нашими випускниками і відбирає лише тих, хто справді добре підготовлений. Якщо ми забезпечимо високий рівень підготовки наших студентів, це призведе до зниження попиту на університет, і ІТ-компанії можуть припинити співпрацю з нами, адже ринку праці потрібні дійсно кваліфіковані спеціалісти.

Щодо підготовки в умовах поєднання офлайн та онлайн форматів, варто зазначити, що дистанційне навчання може бути ефективним для певних аспектів. Проте для технічних спеціальностей це не забезпечує необхідний рівень освіти. Тому в нашому університеті створено комфортне середовище для проведення занять, ми маємо визначену пропускну здатність та функціонуємо в змішаному режимі.

Отже, лекційні курси ми здійснюємо в онлайн-форматі, а практичні заняття, відповідно до рекомендацій, проводимо в офлайн-режимі, і студенти дійсно відвідують їх. Що стосується спеціальностей у сфері ІТ, то підготовка фахівців можлива і в онлайні. Проте важливо зазначити, що навички комунікації та вміння працювати в команді є тими якостями, які вимагають компанії, і це є основоположним аспектом роботи в ІТ-секторі.

Це не окрема особа, а колектив, що спільно працює над проектом. Отже, ми дійсно створюємо змішану форму навчання і для програмних спеціальностей.

Якою ви вважаєте конкурентоспроможність освіти в ХНУРЕ?

Щодо університету, він вже давно впровадив нову модель навчання. У нас є значна кількість партнерів, а також співпраця з іншими університетами. Ми пропонуємо програми з подвійними дипломами і маємо унікальний проект навчання спільно з університетом Йорка у Великобританії, де наші студенти мають можливість дистанційно навчатися в Йорку та в університеті електроніки, отримуючи два дипломи. Наразі ця магістерська програма успішно функціонує, і я впевнений, що й надалі вона буде продовжувати свою роботу. Я щиро вдячний британському університету за фінансування цього проекту. Вартість навчання для британських студентів складає 17 тисяч фунтів на рік, а наші студенти мають змогу навчатися безкоштовно. Отже, якщо британський університет обрав нашу магістерську групу для співпраці, це свідчить про високу якість нашої освіти.

Ми забезпечуємо високу якість підготовки. Щодо студентських обмінів та співпраці, я певен, що в університеті існують певні виклики, пов'язані з фінансуванням. Адже для розвитку апаратних спеціальностей необхідні значні фінансові ресурси для оновлення обладнання, і ці витрати є досить великими.

І нам складно рівнятися на університети, які мають, дійсно, європейські університети, університети Сполучених Штатів Америки, які мають потужну лабораторну базу. Це вже питання до індустрії, яка повинна розуміти, що якщо вони не будуть інвестувати у університети, не розвивати дійсно експериментальну лабораторну базу, вони надалі не отримують якісного фахівця. Тому ми формуємо дуальний план, ми зараз формуємо з галуззю радіоелектроніки певний аспект.

На даний момент існує певна угода щодо створення кількох лабораторій. Я впевнений, що до завершення року в університеті з'являться лабораторії, які відповідатимуть сучасним європейським стандартам і матимуть значний потенціал.

Якою мірою вдалося зберегти науковий та викладацький потенціал?

Якщо проаналізувати 2022 рік, ми мали лише два захисти дисертацій. Проте, якщо звернути увагу на поточний рік, можливо, я помиляюся, але, здається, вже відбулося близько 15 захистів в університеті. Це свідчить про активність наукової спільноти: аспіранти успішно захищають свої роботи, і кількість тих, хто отримує наукові ступені, продовжує зростати.

Університет за час війни скорочення науково-педагогічних працівників не проводив. Практично зараз всі, тільки ті, які виїжджають по грантах, працюють, практично всі знаходяться в Україні і працюють в університеті.

Якою мірою атаки росіян зашкодили університету?

В університеті не спостерігається фатальних руйнувань, проте є кілька значних пошкоджень. Завдяки зусиллям волонтерів, ми змогли ефективно впоратися з цими проблемами.

І зараз працюємо над тим, щоб по фасаду, так як ми є пам'ятником архітектури Харкова, працюємо, щоб нам в першу чергу дійсно міжнародні фонди надали допомогу по заміні вікон. Університет працює таким чином, щоб дійсно залучати певних інвесторів, щоб власні кошти трошки зберегти. Тому що університет сформував політику підтримки науково-педагогічних працівників.

У нас існують конкретні ключові показники ефективності, а також додаткові фінансові заохочення, які функціонують протягом усіх років війни. Ми інвестуємо в науковців і викладачів, щоб забезпечити їхній професійний розвиток, зберегти їх у університеті та сприяти підвищенню їхньої кваліфікації. Проте є певні труднощі. Я впевнений, що до завершення року ми зможемо вирішити ці питання.

Існують ушкодження на поверхні, а також пошкодження вікон. Однак, серйозних ушкоджень не виявлено.

Харків традиційно вважається студентським містом. У 2022 році ми стали свідками певного відтоку населення, але зараз багато експертів вважають, що місто має всі шанси відновити свій статус завдяки технічним спеціалістам та інженерним напрямкам. Це можливо завдяки наявності відповідної інфраструктури, розвитку та військовій промисловості. Який, на вашу думку, потенціал має Харків і ваш університет у цьому контексті?

Отже, університет активно працює над тим, щоб зберегти свої позиції в міжнародних рейтингах і продемонструвати свої досягнення. У Харкові є чимало таких навчальних закладів. Я не стану їх ранжувати, адже це наші колеги та партнери, але, аналізуючи міжнародні рейтинги, ми можемо оцінити свою позицію і безперервно прагнемо, щоб світова спільнота визнавала наш університет серед найкращих.