Загадка археоптерикса: дослідники знайшли у протоптаха ряд незвичних, раніше невідомих характеристик.

Група науковців під керівництвом кураторки відділу викопних рептилій Музею Філда в Чикаго Джінгмай О'Коннор опублікувала результати детального аналізу черепа археоптерикса, який вважається перехідною ланкою між динозаврами та птахами. Дослідники ідентифікували у скам'янілості набір унікальних особливостей ротового апарату, які допомагали цій тварині ефективніше харчуватись, щоб забезпечити енергією активний політ.

Цю інформацію наведено в статті журналу The Innovation, про що повідомляє Live Science.

Під час нового дослідження вчені знайшли у черепі крихітну кістку, яка вказує на те, що археоптерикс мав дуже рухливий та гнучкий язик. Але найбільш несподіваним відкриттям стали сліди м'яких тканин на піднебінні.

Автори дослідження трактують їх як "оральні папіли" — дрібні зубоподібні утворення, які не спостерігаються у нелітаючих динозаврів, але є характерними для сучасних птахів. Ці структури виконували роль додаткових "гачків", що дозволяли хижакам надійно захоплювати слизьку здобич і спрямовувати її в горло. Це значно підвищувало ефективність полювання та швидкість споживання їжі.

Ще одне цікаве відкриття - це незвичайні отвори для нервів, розташовані на самому кінці щелепи давнього ящера. Дослідники вважають, що це може бути раннім еволюційним попередником "органа кінчика дзьоба", який ми сьогодні спостерігаємо у качок, куликів та папуг.

Це складна сенсорна система, яка дозволяє птахам відчувати їжу навпомацки, коли вони порпаються в землі, мулі або каламутній воді. Наявність такого органа свідчить про те, що археоптерикс мав набагато складнішу поведінку та стратегію виживання, ніж просте "хапання" здобичі зубами.

"Останні дослідження вказують на те, що еволюція цих характеристик, ймовірно, була спровокована зростанням енергетичних потреб, які виникли внаслідок розвитку активного махового польоту", -- прокоментувала Джінгмай О'Коннор.

Проте не всі науковці підтримують такі рішучі висновки своїх колег. Палеонтолог Крістіан Фот з Берлінського музею природознавства, який не був залучений до цього дослідження, закликав до обережності у тлумаченні результатів.

Експерт підтвердив, що нові знахідки є цікавими, але висловив сумнів в існуванні саме сенсорного органа на дзьобі археоптерикса. На його думку, ці адаптації могли просто допомагати утримувати здобич у пащі, але не обов'язково свідчать про прямий зв'язок зі здатністю до активного польоту.

Нагадуємо, що вчені виявили новий вид тетрапода, який 307 мільйонів років тому вирішив змінити свій спосіб життя і перетворився з хижака на вегетаріанця. Цю істоту тепер вважають однією з перших, яка почала досліджувати травоїдний раціон на суші.