Українці, які зробили вагомий внесок у науку, але залишаються в тіні - Цікаве 24.

Багато українців зробили неабиякий внесок у науку. Зокрема, світ знає українських науковців, що змінили авіацію, медицину, математику, фізику тощо.

Проте є вчені, які майже невідомі в Україні або про яких мало говорять. Про 10 таких українців розповідає 24 Канал з посиланням на "ШоТам" і видання "Наука та метрика".

Від "Стоунхенджа" до 500-річної писанки: 5 незвичних археологічних відкриттів в Україні.

Саме український винахідник здійснив справжню транспортну революцію, ставши автором першого в світі електричного трамвая. У 1874 році він представив проект машини на змінному струмі та систему передачі електрики через залізний дріт, використовуючи телеграфні ізолятори. А вже в 1875 році на ділянці Сестрорецької залізниці Піроцький запустив електричні вагони, створивши першу електрифіковану лінію. Наступного року в Берліні з'явився перший трамвай, побудований за його розробками.

Крім того, Піроцький створив концепцію централізованої підземної електричної мережі та нові моделі пічного обладнання для різних застосувань.

Він з'явився на світ у сім'ї військових медиків, які були нащадками козаків. Завершив навчання в Костянтинівському кадетському корпусі, а потім здобув освіту в Михайлівській військовій артилерійській академії, після чого почав свою службу в Києві.

Перегляньте відеоматеріал 24 Каналу, присвячений Федору Піроцькому.

Харківський науковець створив інноваційний пристрій під назвою "Біопромінь" для проведення аналізу крові. Протягом усієї своєї кар'єри він зосередився на інтеграції цього пристрою в сучасні діагностичні процеси, використовуючи передові методики.

З 1972 року Анатолій Малихін здійснює свою професійну діяльність в Інституті неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України. Протягом 13 років він очолював нейрохірургічне відділення, починаючи свою кар'єру з посади звичайного нейрохірурга.

Від 1991 року автор має на своєму рахунку більше ста наукових статей, монографій та методичних матеріалів, а також здобув кілька патентів. Протягом періоду з 2000 по 2005 рік він успішно захистив кандидатську та докторську дисертації.

Анатолій Малихін / Фото Укрінформу

Одна з найяскравіших постатей в історії України. Професорка, докторка медичних та фізіологічних наук, засновниця української школи фізіології та біохімії, а також активна громадська діячка. Її внесок у дослідження туберкульозу та лікування цього захворювання у дітей є надзвичайно значним.

Репресії, які відбувалися в Радянському Союзі у 1930-х роках, не стали на заваді цій жінці стати автором більше 60 наукових робіт у різних сферах медицини. Серед її досліджень були теми біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології та фтизіатрії.

У 1945 році Валентина Радзимовська емігрувала з України - спершу науковиця зупинилась у Німеччині, а потім місцем для життя обрала США.

Валентина Радзимовська / Зображення отримане з вебсайту Буковинського державного медичного університету.

Українська астрономка та геліофізик, докторка фізико-математичних наук Ніна Мороженко присвятила своє життя дослідженню структури Сонця і процесів, що там відбуваються. Її внесок у науку є безцінним, адже події на Сонці мають значний вплив на різні аспекти людського існування. Досліджуючи це небесне тіло, можна отримати уявлення про майбутнє нашої цивілізації та процеси, що відбуваються у космосі, зокрема на далеких зірках.

Ніна Мороженко є автором 56 наукових статей. Її дослідження природи сонячних протуберанців стали першими у світі, відкривши нові горизонти для геліофізиків з різних країн.

Ніна Мороженко / Зображення отримано з веб-ресурсу Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України.

Вона стала засновницею української наукової школи в галузі онкопатології, спеціалізуючись на уропатології, і вперше ввела методи класифікації, ранньої діагностики та прогнозування передракових станів і початкових форм раку сечостатевої системи.

Окрім цього, Аліна Романенко впровадила в Україні інноваційні методи діагностики нефрологічних захворювань та чоловічої безплідності, використовуючи пункційну біопсію. Вона також досліджувала патогенез і терапевтичні стратегії лікування гострого гломерулонефриту та процеси трансплантації донорських нирок.

Аліна Романенко / Зображення отримане з веб-сайту Національної академії наук України.

Йосип Тимченко і фізик Микола Любимов були серед піонерів кінематографа. За два роки до того, як брати Люм'єр представили свою роботу, вони створили "равлик" – скачковий механізм, який став основою для кінескопа. У 1893 році в Одесі вже демонстрували фільми, зняті за допомогою цього пристрою. Натомість перший публічний платний сеанс кіно відбувся у Франції лише у 1895 році.

Щоправда, Тимченкові не вдалося запатентувати свій пристрій. Його кінескоп досі зберігається в запасниках політехнічного музею в Москві.

Українець також розробляв автоматизовані прилади для метеорології, фізики та астрономії, за які був удостоєний нагород на міжнародних виставках. Він також долучився до розробки першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.

Перегляньте відео від 24 Каналу, присвячене Йосифу Тимченку.

Протягом більш ніж 20 років вона займається вивченням природи болю. Її дослідження орієнтовані на те, як біль формується та поширюється в центральній та периферичній нервовій системах людини. У лабораторних умовах Войтенко разом зі своїми колегами змогла створити експериментальний метод лікування, який діє виключно на ті клітини, що беруть участь у виникненні больових синдромів.

Нана Войтенко є професоркою та докторкою біологічних наук, спеціалізується на нейробіології і обіймає посаду завідувачки відділу сенсорної сигналізації в Інституті фізіології імені Богомольця. Вона активно займається популяризацією науки, виступаючи на різних заходах, включаючи "Дні науки" та TED-x Kyiv 2013. Крім того, Нана була організаторкою "Тижня знань про мозок".

Нана Войтенко розповідає про свій шлях у нейробіології та пояснює, чому виникає відчуття болю: перегляньте відео.

Одеський уродженець, який переїхав до Франції, залишив свій слід в історії як винахідник перших у світі ефективних вакцин проти холери та чуми. У 1892 році він розробив вакцину проти холери, спочатку протестувавши її на лабораторних тваринах, таких як кролики та морські свинки, а потім, щоб уникнути будь-яких ризиків для інших, вирішив випробувати її на собі.

Після того, як його ефективність була підтверджена, Хавкін вирушив до Індії для впровадження своїх досліджень на практиці. На 1895 рік йому вдалося вакцинувати більше 42 тисяч людей. Результати, які він отримав, свідчили про зниження захворюваності, але вчений продовжував прагнути до подальшого удосконалення свого винаходу.

Наступним викликом для Хавкіна стала епідемія чуми в Індії, що вимагала термінового створення вакцини. У 1896 році він представив перші зразки свого препарату, які спочатку протестував на власному досвіді. Цей засіб виявився надзвичайно ефективним і став вирішальним фактором у порятунку мільйонів життів.

Володимир Хавкін: українець, що врятував людство від холери та чуми – перегляньте відео!

Відомий українсько-американський фізик і хімік, який залишив значний слід у розвитку науки XX століття. Під час Другої світової війни Георгій Кістяківський був залучений до Манхеттенського проєкту — таємної американської програми, що займалася створенням атомної зброї. Його наукові досягнення відіграли критичну роль у успішному виконанні цієї ініціативи.

Одним із ключових досягнень українського вченого стала розробка вибухової речовини "боратол", яка слугувала ефективним детонатором для ініціювання ланцюгової реакції в плутонієвій бомбі. Під час своєї роботи в лабораторії в Лос-Аламосі він тісно співпрацював із видатними науковцями того часу, зокрема з Робертом Оппенгеймером, впроваджуючи фізичні принципи в практичну реалізацію конструкцій ядерної зброї.

У післявоєнний період Кістяківський активно займався питаннями контролю над розповсюдженням ядерної зброї, виступаючи за обмеження її використання. Попри відносну маловідомість, внесок українця у розвиток прикладної науки та безпеки має фундаментальне значення для історії XX століття.

Перегляньте ролик 24 Каналу, присвячений Георгію (Джорджу) Кістяківському.

Займається вивченням біохімії та аналізує, як різні рослини і хімічні сполуки впливають на процеси старіння. Їй вдалося зробити важливе відкриття, яке стосується підвищення стресостійкості та покращення загального стану живих істот, повідомляє "Рубрика".

Основні напрямки досліджень:

Марія Байляк - докторка біологічних наук та доцентка на кафедрі біохімії і біотехнології в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Завдяки своїй наполегливій праці вона потрапила до списку десяти найуспішніших жінок-учених України.