Експерт зазначила, що українська наука відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки Європи.

Українські дослідники активно беруть участь у розробці нової архітектури безпеки, зокрема в рамках формування екосистеми безпілотників.

В інтерв'ю агентству Укрінформ президентка Української асоціації європейського права та екс-проректорка КНУ імені Тараса Шевченка Ксенія Смирнова поділилася своїми думками з цього питання.

"Українська наука є складником національної архітектури безпеки. На неї працюють усі, адже це - пріоритет", - підкреслила Смирнова.

"Ця безпека стосується як питань гуманітарного спрямування - боротьби з дезінформацією, аналізу геополітичних змін, прогностики, - так і природничих наук. Зокрема, вироблення нових систем оборони, нових технологій використання штучного інтелекту в дронових та протидронових системах. Це одна зі сильних карт України", - розповіла експертка.

Смирнова зазначила, що Дроновий альянс між ЄС та Україною вже починає набувати реальних форм.

"Проте наразі це не охоплює безпосередньо дослідницькі центри. Тому наступний крок полягає в тому, щоб збагачувати альянс знаннями через призму наукового аналізу. Це дійсно ціла система. Ми займаємося вивченням, наприклад, впливу РЕБ-систем на людський організм та розробкою інновацій для раннього запобігання атакам дронів", - зазначила Смирнова, підкресливши, що ці технології повинні стати основою для конкретних технологічних рішень.

Вона вважає, що майбутнє українських вишів буде базуватися на успішному інтегруванні освіти, наукових досліджень та промисловості. Сьогодні для українських дослідників з'явилася унікальна можливість реалізувати цю ідею.

"Важливо, щоб європейці усвідомлювали значення підтримки України в цих питаннях. Ми, в свою чергу, активно відстоюємо наші інтереси. Один з головних меседжів, які я поширюю, - це те, що не може бути жодних досліджень про Україну без участі українських вчених. Це аналогічно до слів Президента Зеленського: 'Жодних переговорів про Україну без України'. Коли мова йде про аналіз або використання наукових досліджень, пов'язаних з Україною, українські дослідники мають бути в центрі цього процесу," - зазначила експертка, підкреслюючи, що українська наука може зміцнити Європейський Союз.

Вона акцентувала увагу на тому, що Україні потрібно мати підготовлені проєктні команди та ефективне лідерство для досягнення цієї мети.

"Разом з ученими, які займаються дослідженнями і розробленнями, одночасно мають створюватися групи, які супроводжують грантову діяльність університетів. Є досвід реалізації цих координаційних центрів, грантових супровідних сервісів. В університетах треба взятися за бюрократичну дерегуляцію, яка спонукатиме до більш мотивованої участі науковців у міжнародних грантових конкурсах", - резюмувала Смирнова.

Як повідомлялося, Міністерство освіти і науки спрямувало 3 млрд грн на нову базову модель фінансування науковців за результатами їхньої діяльності, ще 1 млрд грн -- на створення оборонних дослідницьких центрів у провідних університетах.