Українська Ноосфера: Чотири роки від моменту, коли синьо-жовтий прапор замайорів над криголамом.

Синьо-жовтий прапор, що майорить над запланованою "Ноосферою", символізує новий етап у розвитку української науки.

30 серпня 2021 року в порту данського міста Фредеріксгавн відбулася урочиста подія: над колишнім легендарним британським криголамом "James Clark Ross" підняли синьо-жовтий прапор. Цю важливу місію виконали директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий разом із британським капітаном Саймоном Веллесом та українським капітаном Олегом Новосильним. Поряд з національним прапором також замайорів вимпел Національного антарктичного наукового центру.

Вже за кілька місяців судно прибуло до порту в Одесі, щоб взяти на себе важливу роль українського науково-дослідного флагмана. Тоді ж криголам отримав свою нову назву - "Ноосфера". Його поява ознакувала нові можливості та рівень для розвитку української науки. А сама назва також стала символічною, адже сам цей термін походить з праць Володимира Вернадського, на честь якого названа українська антарктична станція.

"Ноосфера" була придбана не тільки для станції "Академік Вернадський" і навіть не лише для Центру антарктичних досліджень, хоча саме цей Центр є її оператором. Це судно має величезне значення для української науки та країни в цілому. Разом із кораблем "Борис Александров", який раніше носив назву "Бельгіка", "Ноосфера" стала частиною відновлення українського науково-дослідного флоту в 2021 році, після двох десятиліть бездіяльності. Уперше за двадцять років, коли Україні доводилося "сушити весла на березі", ми знову отримали науково-дослідний флот, який колись існував, але, на жаль, був знищений у 90-х та на початку 2000-х років, - зазначає Євген Дикий в коментарі для Еспресо. - З'явлення цих суден стало символом повернення України до світового океану та відновлення її статусу як морської держави. Морська держава - це не лише географічне поняття, а, насамперед, дослідження морського середовища, на яких базується державна політика стосовно використання ресурсів, дослідження морського дна та багато іншого.

На щастя, всього за чотири тижні до початку повномасштабного вторгнення, криголам здійснив свій перший виїзд. У той же час "Борис Александров" залишився заблокованим в Одесі через війну.

Саме завдяки тому, що "Ноосфера" вирушила у своє плавання, їй вдалося уникнути блокади в Чорному морі і продовжувати свою діяльність в океанських водах.

Під час міжекспедиційних періодів судно розташоване в Кейптауні, Південна Африка, а влітку в Антарктиці виконує свої операції з чилійського порту Пунта-Аренас. Судно "Ноосфера" виконує функції не тільки для нашої станції "Академік Вернадський". Хоча вся логістика станції дійсно залежить від цього судна, "Ноосфера" також повністю забезпечує логістику польської антарктичної програми. Крім того, воно регулярно бере участь у спільних міжнародних проєктах з різними країнами, - зазначає директор НАНЦ.

Цікаво, що одна з найвпливовіших та найзаможніших наукових установ у світі - Національний науковий фонд США - обрала Україну для реалізації проекту "Ноосфера" в рамках американської антарктичної експедиції. Це свідчить про міцне та ефективне партнерство між країнами.

"Вона стала не лише засобом для українських вчених, які отримали шанс досліджувати не лише станцію "Вернадський", але й усю Антарктиду та океан в цілому, а також важливим елементом нашої дипломатії. Це складова нашої міжнародної стратегії. Вона символізує престиж, адже багато країн вражені тим, що навіть у таких екстремальних умовах ми маємо свій власний науковий флот. Отже, це також інструмент для укладання нових партнерств, і інтерес до цієї співпраці надзвичайно великий", - підкреслює Євген Дикий.

В цьому контексті він також підкреслив, що в новому антарктичному сезоні, який стартує в зимовий період, а отже, з початком антарктичного літа, на борту "Ноосфери", окрім українських океанографічних досліджень, заплановано проведення першої в історії мексиканської антарктичної експедиції.

"Логістика "Вернадського", звичайно, зав'язана саме на "Ноосферу", але я б сказав, що це 10% від функціонала цього судна. А решта - це наші власні українські океанографічні дослідження у відкритому океані. І міжнародна співпраця. "Ноосфера" стала інструментом м'якої сили, який дуже суттєво збільшує нашу вагу. Передовсім у рамках договору про Антарктику, у цьому, так би мовити, "Антарктичному клубі", де ми перейшли в абсолютно іншу категорію гравців. Як країна, яка має повний комплект: і станцію, і судно льодового класу, яке може працювати там весь довгий антарктичний сезон", - підкреслює науковець.

Четвертий антарктичний сезон судна, що проходив з 12 грудня 2024 року по 10 травня 2025 року, виявився рекордним не лише за відстанню, але й за кількістю міжнародних колаборацій.

Сьогодні цей справжній плавучий науково-дослідний інститут дозволяє охопити дослідженнями 90 % площі океанського дна. Окрім екіпажу з 27 людей, криголам вміщує до 50 науковців, а автономність плавання судна до двох місяців дозволяє проводити дослідження у будь-якій точці Світового океану. Це створює велике зацікавлення навколо можливостей роботи із "Ноосферою".

Як зазначив керівник НАНЦ, наразі у них сформувалася черга бажаючих для наступних польотів "Ноосфери". Це відкриває нові горизонти у співпраці, адже науковці тепер мають можливість самостійно визначати, з ким їм цікаво співпрацювати в фінансовому плані, з ким — у політичній сфері, а також хто може сприяти зміцненню українських наукових потенціалів завдяки впровадженню нових підходів.

"Тепер ми не підпорядковуємося вибору інших, а самі робимо свій вибір, - акцентує Євген Дикий. - Морський флот завжди був символом гордості, і це не випадково. Можливість підняти свій прапор на флагмані в океані дійсно свідчить про вищий статус держави."

Криголам, що отримав назву "James Clark Ross", був зведений у 1990 році британською компанією Swan Hunter Shipbuilders. Церемонія спуску на воду відбулася за участю королеви Єлизавети II. Судно названо на честь англійського полярного дослідника та військового моряка Джеймса Кларка Росса, який у першій половині XIX століття здійснив значну експедицію в Антарктиді. Він також став першою людиною, яка перетнула позначку 78° південної широти.

У флоті Британської антарктичної служби судно використовувалося для біологічних, океанографічних і геофізичних круїзів. Воно було оснащене низкою лабораторій, а також спеціальною системою лебідок, які дозволяли розгортати наукове обладнання як за кормою, так і посередині судна. Окрім того, завдяки надзвичайно низькому рівню шуму на криголамі стало реально розгортати чутливе акустичне обладнання.

Одним з захоплюючих моментів служби криголама під британським прапором є участь James Clark Ross у першому глобальному дослідженні, присвяченому оцінці запасів криля в атлантичній зоні Південного океану. Отримані тоді дані досі використовуються в сучасних моделях для оцінки цих креветок.

Окрім того, саме James Clark Ross у 1996 році доставив першу українську антарктичну експедицію на станцію "Академік Вернадський".

У 2021 році було ухвалено рішення щодо закупівлі криголама для України, про що домовилися уряди Великої Британії та України. 7 липня Кабінет Міністрів вирішив виділити 5 мільйонів доларів на цю важливу покупку.

"Ми придбали "Ноосферу" за абсолютно смішну для неї суму, - зауважив директор НАНЦ. - І за це, до речі, дякуємо Великій Британії і тодішньому нашому послу пану Вадиму Пристайку, бо це була саме політична ціна. Базова ринкова була в рази вищою. Я б сказав, що ці 5 мільйонів - це одна з найбільш вдалих інвестицій взагалі в історії української науки".

Національний антарктичний науковий центр України та британська організація "Дослідження та інновації", до складу якої входить Британська антарктична служба, 19 серпня уклали угоду про придбання криголама Україною.

30 серпня відбулася урочиста передача судна Україні, що супроводжувалася підняттям синьо-жовтого прапора. Криголам досяг Одеси 5 жовтня, а 29 жовтня отримав нову назву – "Ноосфера". Це ім'я ще більше зміцнило його зв'язок зі станцією "Академік Вернадський" та українською науковою спільнотою в цілому.

Після прибуття криголама розпочали його оснащення та підготовку до першої української експедиції на Антарктиду.

"Все ж таки, треба розуміти, що ми купили не нове судно. Йому на той момент було рівно 30 років. Тут будь-яка людина, яка володіє вживаною машиною, добре це зрозуміє. Навіть звичайний вживаний автомобіль потребує регулярного технічного догляду набагато більше ніж новий із салону, - пояснює Євген Дикий. - А з судном необхідність технічного обслуговування збільшується пропорційно до об'єму, а в нас - це 5 тисяч тонн. Воно щорічне і робиться кожного літа".

Фактично до одеського порту прибуло судно, яке було майже порожнім. На його борту залишилися лише лебідки та інші спеціалізовані механізми, що були інтегровані в корпус. Натомість усі наукові прилади та дослідницьке обладнання британці перевезли на свій новий криголам. В результаті, українська команда взялася за роботу, щоб вже 28 січня 2022 року відправити "Ноосферу" в перший рейс. Після цього вони продовжили постійно вдосконалювати цей корабель.