Дослідники охарактеризували глобальну температуру як фізично непридатний параметр.

Дослідження виявило, що трильйони доларів інвестуються в заходи проти зміни клімату, спираючись на метрику, що суперечить основним законам термодинаміки.

Останнє дослідження, яке з'явилося у Journal of American Physicians and Surgeons, заявляє, що значні фінансові ресурси, виділені на протидію змінам клімату, використовуються неефективно через застосування нерелевантного показника — середньої глобальної температури поверхні.

Дослідник Джонатан Колер підкреслює, що глобальна середня температура поверхні не має чітко визначеного регуляторного значення і не має сенсу з точки зору основних принципів термодинаміки. Він зазначає, що всі кліматичні моделі, розроблені Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату, орієнтовані на відтворення історичних трендів цього показника, що є систематичною заміною об'єктивної істини на політично вигідну вигадку.

Колер підкреслює, що основні принципи термодинаміки, сформульовані ще в останні десятиліття дев'ятнадцятого століття, трактують потепління як процес передачі енергії в межах системи або між системами, що вимірюється в джоулях або ват-секундах, а не в градусах Цельсія. Температура є інтенсивною характеристикою, що визначається лише у станах рівноваги і не може бути адекватно усереднена в системах, що перебувають у стані нерівноваги. Поверхня Землі, разом із атмосферою та океанами, являє собою величезну нерівноважну систему, де спостерігаються значні просторові та часові коливання температури, тиску, вологості та теплоємності.

Дослідник зазначає, що немає фізичного закону, який би регламентував, яким чином слід проводити усереднення температур поверхні на глобальному рівні для отримання значущих статистичних даних. Існує безліч методів усереднення температур, серед яких арифметичне, геометричне, гармонічне, середньоквадратичне та інші. Кожен із цих підходів призводить до різних числових значень і може демонструвати різні тенденції в часі. Відсутність фізичного обґрунтування для вибору одного з методів усереднення над іншими робить цей вибір абсолютно випадковим.

Нещодавній аналіз із використанням штучного інтелекту підтвердив, що методології та припущення, які використовує Міжурядова група з питань зміни клімату для визначення та прогнозування температур, є фундаментально хибними, оскільки проєкт усереднення температур безглуздий поза межами рівноважної системи.

Колер підкреслює, що всі кліматичні моделі, на які спирається Міжурядова група, налаштовуються згідно з фізично неправомірними величинами, внаслідок чого їхні результати втрачають сенс — це стосується не лише прогнозів температури, але й інших змінних, оскільки ці моделі глобальної циркуляції є взаємопов'язаними. Вчений вважає, що для того, щоб відновити довіру до кліматичної науки, необхідно відмовитися від використання похідних метрик і повернутися до основ фізичних принципів.