Науковці підтвердили: що насправді приховано в надрах Місяця.

Це наближає нас до розуміння не лише історії Місяця, а й процесів, які формували всю Сонячну систему.

Глибоке дослідження, яке було опубліковане в травні 2023 року, нарешті пролило світло на питання, яке тривалий час викликало суперечки серед вчених. Виявлено, що внутрішнє ядро Місяця має форму твердого сфери і його щільність нагадує залізо.

Цю інформацію надає Science Alert.

"Отримані нами результати викликають сумніви щодо еволюції магнітного поля Місяця, оскільки вони свідчать про наявність внутрішнього ядра та підтверджують гіпотезу глобального перевороту мантії", -- зазначила команда, очолювана астрономом Артуром Бріо з Французького національного центру наукових досліджень.

Оптимальний метод для вивчення внутрішньої будови планет та їх супутників полягає в аналізі сейсмічних хвиль, що проходять через їх надра. Інформація, отримана під час місії Apollo, дозволила з'ясувати, що Місяць має рідке зовнішнє ядро. Однак точна конструкція його внутрішнього ядра залишалася під питанням, оскільки існували дві суперечливі теорії:

Для вирішення цієї задачі команда Бріо здійснила детальний аналіз інформації, отриманої з різних космічних місій та експериментів, пов'язаних із лазерною локацією Місяця. Дослідники досліджували вплив гравітації Землі на деформацію Місяця, вивчали коливання його відстані від нашої планети, а також проводили вимірювання його щільності.

Після проведення серії моделювань, які враховували різні сценарії будови ядра, вчені дійшли до висновку, що найкраще зібраним даним відповідає модель з твердим внутрішнім ядром, оточеним рідким зовнішнім шаром.

Відповідно до проведених розрахунків, розміри ядра Місяця становлять такі:

Цікаво відзначити, що ці результати відповідають даним попередніх досліджень. Ще в 2011 році група науковців під керівництвом планетолога NASA Маршалла Рене Вебера застосувала сучасні на той час сейсмологічні техніки для аналізу ядра Місяця. Вони змогли виявити тверде внутрішнє ядро з радіусом 240 км та щільністю приблизно 8000 кг/м³.

Вивчення внутрішньої будови Місяця відкриває перед нами можливості для глибшого розуміння його еволюції. Відомо, що протягом перших мільярдів років після його виникнення Місяць володів потужним магнітним полем, яке почало знижувати свою інтенсивність приблизно 3,2 мільярда років тому. Це магнітне поле виникає внаслідок руху рідких металів у ядрі, тому аналіз складу і стану цього ядра може пролити світло на причини втрати Місяцем свого магнітного захисту.

У світлі намірів людства повернутися на Місяць у найближчі десятиліття, майбутні експедиції матимуть можливість здійснити більш глибокі сейсмічні дослідження, які можуть або підтвердити, або розширити вже отримані дані. Це допоможе нам краще зрозуміти не лише минуле Місяця, а й ті процеси, які визначали формування всієї Сонячної системи.