Величезне вимирання на Землі знищило 90% всіх живих істот: як амфібії змогли пережити цей катаклізм.

Під час цієї катастрофічної події більшу частину видів на планеті було знищено, а біосфера планети повністю змінилася.

Коли йдеться про масові вимирання, насамперед згадується падіння астероїда на Землю близько 66 мільйонів років тому, який погубив динозаврів. Однак крейдо-палеогенове вимирання насправді не було найстрашнішою втратою життя в історії Землі, насправді це "звання" належить пермсько-тріасовому вимиранню або Великому вимиранню, пише Popular Science.

Згідно з науковими даними, приблизно 252 мільйони років тому під час Великого вимирання зміни клімату призвели до знищення від 80 до 90% усіх видів живих організмів на нашій планеті, що кардинально змінило біосферу. Проте, незважаючи на жахливі наслідки, деяким видам вдалося вистояти — це стосується примітивних амфібій, відомих як темноспондили.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин з наукового світу!

У свіжому дослідженні, яке реалізувала команда з Університету Брістоля, науковці виявили, що ранні амфібії змогли пережити масове вимирання завдяки тому, що споживали прісноводних істот, до яких не могли дістатися більші наземні хижаки. Дослідники також підкреслюють, що темноспондили не були вибагливими у своїй дієті.

Раніші дослідження вказують на те, що приблизно 250 мільйонів років тому, у ранній тріасовий період, постійна вулканічна активність спричинила тривалі етапи глобального потепління, посуху, зменшення вмісту кисню в атмосфері, кислотні дощі, лісові пожежі та масштабний Ель-Ніньйо.

Врешті-решт, ландшафт перетворився на таку ворожу середу, що тропічні райони втратили все живе. Ця остаточна тропічна мертва зона значно вплинула на поширення як морських, так і наземних видів по всій планеті. Проте деякі організми, такі як акули, мечохвости та темноспондили, все ж змогли витримати ці суворі умови.

За словами співавтора дослідження, еволюційного біолога Ааміра Мехмуда, однією з найбільших нерозгаданих таємниць в історії залишалося те, як цим істотам вдалося вижити. Відомо, що вони були хижими тваринами, що живилися рибою та іншими жертвами, але, в першу чергу, їхнє існування було тісно пов'язане з водним середовищем, подібно до сучасних амфібій, таких як жаби й саламандри.

У своїй дослідницькій діяльності вчені акцентували увагу на з'ясуванні цього аспекту. Команда здійснила збір викопних залишків 100 темноспондилів, що існували в тріасовому періоді, та проаналізувала зміни в їхній екології, а також в розмірах черепів, зубів і тіл. Ці дані дозволили отримати уявлення про конкретні функції, для яких могли бути використані ці істоти.

Дослідження свідчать, що примітивні амфібії зазнали незначних змін під час кліматичної катастрофи. Вони продовжували демонструвати ті ж розміри тіла, що й у початкові етапи пермського періоду. Наприклад, серед темноспондилів можна було зустріти як невеликих представників, що живилися комахами, так і більших особин.

Через інтенсивне глобальне потепління в перші п'ять мільйонів років тріасового періоду є докази того, що як наземні, так і морські організми перемістилися з тропіків, щоб врятуватися від екстремальної спеки. За словами команди, темноспондили напрочуд змогли перетнути цю тропічну мертву зону.

Результати дослідження вказують на те, що універсальна екологія харчування цих примітивних амфібій може бути ключовим фактором їхнього успіху. На думку вчених, темноспондили, ймовірно, вживали різноманітні види їжі, незважаючи на зміни в середовищі існування. Іншими словами, справа не тільки в тому, що вони могли обходитися меншою кількістю їжі, а в їхній спроможності приховуватися у рідкісних водоймах та споживати різні типи здобичі.

На жаль, цей успіх, ймовірно, не тривав довго. Темноспондили почали зниження свого чисельного складу до середини тріасового періоду, коли предки ссавців і динозаврів почали активно розвиватися. Врешті-решт, вони зникли приблизно 120 мільйонів років тому.

Раніше видання Фокус повідомляло про початок шостого масового вимирання, яке, за словами науковців, викликане діяльністю людини.