Відчуття голоду впливає на імунну систему: як мозок формує захисні механізми організму.

Про це повідомляє "Kreschatic" з посиланням на Science Alert

НавігаціяЯк мозок "маніпулює" тілом, спричиняючи імунну відповідь.Як нестача їжі впливає на печінку, кістковий мозок і ендокринну систему.Чому організм реагує на уявне відчуття голоду: теорія виживання.Перспективи розвитку медицини та проведення досліджень на людях.

Нові наукові відкриття засвідчили, що навіть уявне відчуття голоду може впливати на стан імунної системи. Дослідження, проведене на мишах, виявило: коли активуються нейрони, що відповідають за відчуття голоду, змінюється кількість імунних клітин у крові -- навіть у тому випадку, коли організм не зазнає справжнього дефіциту їжі. Це відкриття кидає виклик традиційному уявленню, ніби імунітет змінюється виключно під впливом фізіологічних факторів, як-от рівень цукру чи поживних речовин.

Науковці з Манчестерського університету встановили, що уявлення мозку про енергетичний баланс здатне впливати на функціонування печінки, кісткового мозку та склад крові. Це дослідження відкриває нові перспективи для вивчення взаємозв'язку між нервовою і імунною системами, а також слугує підставою для розробки нових терапевтичних підходів до лікування хронічних захворювань, пов'язаних із запальними процесами.

Як мозок "маніпулює" тілом, спричиняючи імунну відповідь.

Дослідження зосередилося на активації специфічних нейронів у мозку, які регулюють відчуття голоду, зокрема нейронів AgRP. Навіть у стані ситості у мишей, штучне збудження цих нейронів викликало сильне прагнення до пошуку їжі, а також суттєво знизило кількість моноцитів у крові. Моноцити є важливими елементами імунної системи, які грають ключову роль у протистоянні запаленням.

Найбільш вражаючим виявилося те, що активація нейронів, відповідальних за відчуття насичення (POMC), відновлювала нормальний рівень моноцитів, навіть якщо тварини не споживали їжу. Це підкреслює, що суб'єктивне сприйняття голоду, яке виникає в мозку, є окремим фактором, що може впливати на склад клітин у крові та активність імунної системи організму.

Як нестача їжі впливає на печінку, кістковий мозок і ендокринну систему.

Активація нейронів, відповідальних за почуття голоду, призвела до зниження активності симпатичної нервової системи, що має важливе значення для функціонування печінки — органу, який регулює енергетичний баланс організму. Внаслідок цього зменшувалася продукція хемокіну CCL2, який є необхідним для транспорту моноцитів у кровотік.

Цей процес триває далі: печінка надсилає сигнали до кісткового мозку, де відбувається утворення клітин крові. Таким чином, навіть уявляючи голод, мозок через печінку та кістковий мозок регулює імунну реакцію. Крім того, в організмі підвищується рівень гормону кортикостерону, який, хоч і не є безпосереднім чинником, посилює вплив сигналів голоду на імунну систему.

Чому організм реагує на уявне відчуття голоду: теорія виживання.

Вчені припускають, що така реакція організму є еволюційним механізмом. Якщо мозок отримує сигнали, що нагадують ситуацію дефіциту їжі, організм завчасно починає адаптуватися. Зменшення кількості імунних клітин може бути способом зниження витрат енергії, необхідних для підтримання високого рівня імунного захисту.

Отже, мозок аналізує дані про можливу недостатність їжі, щоб регулювати загальну систему забезпечення життєдіяльності. Це допомагає знизити енергетичне навантаження і сконцентрувати ресурси на пошуках їжі або збереженні енергії — ще до того, як нестача настане насправді.

Перспективи розвитку медицини та проведення досліджень на людях.

Якщо подібні ефекти будуть підтверджені у людей, відкриється можливість створення нових підходів до лікування аутоімунних захворювань, порушень харчової поведінки та хронічних запальних станів. Зокрема, це може стосуватися ожиріння, анорексії, серцево-судинних хвороб та онкології, де імунна система відіграє ключову роль.

Попри складність вивчення таких процесів у людському мозку, попередні дані дозволяють припустити, що вплив психоемоційного стану на імунітет значно потужніший, ніж вважалося. Ранні експерименти ще минулого століття вказували на те, що навіювання голоду чи ситості може змінювати кількість імунних клітин -- сьогодні це припущення отримало наукове підтвердження.

Нагадуємо, що раніше ми повідомляли про те, як розслідування трансформує стратегії профілактики інфарктів.