Виявлено нове, раніше не враховане джерело вуглецю на нашій планеті: це найбільше пересохле озеро у світі.

Аральське море пересихає вже кілька останніх десятиліть, і тепер нове дослідження показує, що воно також виділяє в атмосферу величезну кількість вуглецю.

Якщо вам колись доводилося проходити повз пересохле дно озера, ви, ймовірно, помічали дуже неприємний запах, що виходив від мулу. Цей різкий запах -- суміш газів, що виділяються з ґрунту в міру висихання величезної кількості органічних речовин. По суті, мул -- це багатий осад з екскрементів, водоростей, рослин, розкладаючихся тіл та іншого, пише Science Alert.

Сьогодні по всьому світу відзначається висихання озер, і дослідники застерігають, що ці водойми можуть вивільняти величезні обсяги газів. Науковці вважають, що обсяги парникових газів, які можуть бути вивільнені, співмірні з викидами, що виникають при спалюванні викопного пального.

Одним із яскравих прикладів пересихаючої водойми є Аральське море, яке вже протягом шістдесяти років втрачає свої обсяги та вважається найбільшим на планеті пересохлим озером. Дослідження показують, що ця водойма, ймовірно, вивільняє величезні обсяги вуглецю – з 1960-х років вона викинула в атмосферу приголомшливі 204 мегатонни вуглекислого газу. Проте, на щастя, науковці впевнені, що існує можливість врятувати ситуацію.

Сьогодні Аральське море виглядає як солона пустеля, але це не завжди було так. Історичні дані свідчать, що рівень води в цьому водоймищі почав різко падати лише після того, як його основні притоки — Амудар'я і Сирдар'я — були перенаправлені для підтримки стрімкого зростання бавовняної промисловості в Узбекистані. До 1990-х років це водне дзеркало виявилося практично виснаженим.

Сьогодні на місці Аральського моря розкинулася солона пустеля -- гігантське дно озера, що гниє під сонцем. Нове дослідження показало, що в період з 1960 по 2022 рік море, що випаровується, викинуло в атмосферу 204 мегатонни вуглекислого газу. Втім, на півночі водойми спостерігаються певні ознаки відновлення, де уряд Казахстану ухвалив закони про використання водних ресурсів.

Співавтор дослідження, біохімік Рафаель Марсе, зазначає, що результати нового аналізу вказують на те, що відновлення водного балансу в цілому басейні може мати значні позитивні наслідки для навколишнього середовища. Варто підкреслити, що ці переваги не обмежаться лише локальними водоймами, а також матимуть вплив на глобальному рівні.

Марсе також зазначає, що під Аральським морем приховано величезне вуглецеве багатство. Якщо ці осадові шари залишаться відкритими, вуглець продовжить потрапляти в атмосферу. Проте, якщо озеро знову заповниться водою, цей вуглець може перестати бути джерелом викидів і стати частиною вирішення кліматичних проблем. Дослідження показують, що відновлення водного рівня в озері може запобігти викиду близько 165 мегатонн вуглецю.

Вчені також виявили, що майже п'ята частина викидів вуглецю з Аральського моря фактично відбувається внаслідок перенесення вітром осадових порід з дна озера. Зазначимо, що раніше цей фактор не враховувався вченими. Тим часом зміна клімату викликає серйозні побоювання щодо майбутнього водопостачання Аральського моря.