Урожайність кукурудзи в Україні може зменшитися на 20%: вплив Ель-Ніньйо на аграрний сектор -- Delo.ua

Якщо в Україні відбудеться сценарій інтенсивної літньої посухи, країна може зазнати втрат до 20% врожаю кукурудзи та до 15% соняшнику. Однак ключовим чинником у цьому випадку стануть не лише наслідки Ель-Ніньйо, а й погодні умови в критично важливі для рослин періоди - липень та серпень.

Цю інформацію озвучив аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Максим Гопка, повідомляє Delo.ua.

Ель-Ніньйо — це велике природне явище, яке характеризується аномальним підвищенням температури поверхневих вод Тихого океану. 18 червня NASA, після проведення нових супутникових спостережень, оголосило про виявлення величезної хвилі теплої води, що простягалася на сотні кілометрів, що свідчить про формування надзвичайно потужного епізоду Ель-Ніньйо.

За словами вчених, цьогорічне явище має всі шанси стати одним з найінтенсивніших за всю історію спостережень, писало Live Science.

Вплив Ель-Ніньйо на врожай кукурудзи та соняшника в Україні у 2026 році

Імовірність виникнення явища Ель-Ніньйо в другій половині 2026 року є досить значною, проте це не гарантує автоматичну посуху в Україні, підкреслив Гопка.

Для Європи, і зокрема для України, взаємозв'язок між явищем Ель-Ніньйо та погодними умовами влітку є менш очевидним, ніж у тропічних або південноамериканських зонах.

"Головний ризик полягає не тільки в самому явищі Ель-Ніньйо, а в тому, чи буде воно супроводжуватись блокуючими антициклонами, тривалою спекою та нестачею опадів у липні-серпні. Цей проміжок часу є вирішальним для вирощування кукурудзи та соняшнику", - зазначив аналітик.

Для кукурудзи ризик вищий, бо вона дуже чутлива до дефіциту вологи під час викидання волоті, цвітіння та наливу зерна. Соняшник стійкіший до короткої посухи, але за тривалої спеки в період цвітіння і наливу насіння також може втрачати врожайність, розповів Гопка.

Які території України найбільше піддаються ризику посухи та аномальних температур?

Найбільші регіони, які вразливі до посухи, це південний степ, де дефіцит вологи є системним, а після руйнування Каховської ГЕС частина зрошувальної інфраструктури не функціонує, заявив аналітик УКАБ.

Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області мають найбільший ризик, проте якщо говорити саме про зернові та олійні культури сюди ще можна віднести Дніпропетровську, Кіровоградську, частково Полтавську, Черкаську області, зазначив Гопка.

Цей регіон, розташований у південно-центральній частині, є ключовим для вирощування кукурудзи, проте в роки з несприятливими погодними умовами він може швидко перетворитися на зону з нестачею вологи.

Можливі зниження продуктивності кукурудзи та соняшнику внаслідок високих температур і нестачі вологи.

Нещодавні сезони вказують на те, що посуха продовжує бути основною причиною збитків у сільському господарстві України.

"За оцінками ринку, прямі збитки від посушливих умов у зернових та олійних культурах у 2025 році сягнули близько до 1,8 млрд грн, що відображає суттєвий вплив кліматичних аномалій на виробництво", - нагадав експерт.

У випадку інтенсивних літніх посух найбільші втрати спостерігаються в південних і південно-східних областях, тоді як деяка продукція з центральних та північних регіонів здатна частково компенсувати загальний обсяг виробництва.

Отже, посуха не викликає загального падіння виробництва, а призводить до збільшення коливань результатів як між різними регіонами, так і впродовж сезонів, зазначив він.

На початку червня Українська зернова асоціація (УЗА) представила прогноз врожаю кукурудзи на рівні 32,1 млн тонн, що перевищує минулорічні 31,1 млн тонн. За наявності сприятливої логістики, потенційний експорт може досягти 27 млн тонн. Що стосується збору соняшнику, очікується, що він складе 13,3 млн тонн, у порівнянні з 11,1 млн тонн у 2025 році. При цьому практично весь обсяг, а саме 13,5 млн тонн, буде перероблений в Україні, а експорт насіння не перевищить 50 тис. тонн.

Вплив кліматичних умов у 2026 році на експортні можливості України.

За останні п'ять років кліматичні зміни стають дедалі більш очевидними у розподілі регіонів України.

Однак кожен рік має свої особливості. Наприклад, у 2025 році на південних територіях спостерігалося зниження валового збору зернових та олійних культур через посуху. В той же час, на півночі, завдяки стабільному рівню опадів, були досягнуті рекордні показники врожайності з гектару, що дозволило компенсувати втрати з півдня і стабілізувати загальний валовий збір по країні, пояснив Гопка.

Кліматичні умови у 2026 році можуть суттєво позначитися на експортних можливостях України. Згідно з оцінками USDA (Департаменту сільського господарства США), виробництво пшениці в Україні в 2026/27 маркетинговому році складе приблизно 23,5 млн тонн, з експортом на рівні 14,0 млн тонн. Що стосується кукурудзи, то її виробництво прогнозується на рівні 30,0 млн тонн, з експортом у 23,0 млн тонн.

Водночас літня посуха, дефіцит вологи та високі температури можуть знизити врожайність кукурудзи, соняшнику й сої, що безпосередньо скоротить обсяги продукції, доступної для зовнішніх ринків, зазначив аналітик УКАБ.

За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2026/27 маркетинговому році світовий обсяг виробництва пшениці досягне 820,1 мільйона тонн, а запаси на кінець року складуть 275,4 мільйона тонн. Щодо кукурудзи, очікується, що виробництво зросте до 1 300,4 мільйона тонн, а кінцеві запаси становитимуть 281,2 мільйона тонн.

"Тому окреме погіршення врожаю в Україні не обов'язково спричинить глобальний дефіцит, але в разі одночасних погодних проблем у США, ЄС, Бразилії чи Причорноморському регіоні світовий баланс може стати більш напруженим, що підтримає ціни на зернові та олійні культури", - пояснив Гопка.

Як сільгоспвиробникам зменшити вплив потенційної посухи

Оптимальним виходом є спроба знизити чутливість сільськогосподарських культур до високих температур і нестачі вологи. Необхідно враховувати специфіку кожного регіону: південь, центр та північ мають свої особливості ґрунтів, тому рішення повинні бути різноманітними. Наприклад, можна обрати посухостійкі гібриди, змінити методи обробітку ґрунту або запровадити системи зрошення на певних ділянках, зауважив аналітик.

Нагадуємо, що "Зернова електронна біржа" інформувала про те, що спекотна хвиля, яка накрила великі території Європи, призвела до більш ніж 1300 летальних випадків і має негативні наслідки для сільськогосподарського сектора ЄС. Найбільше уражена Франція, де аномально високі температури та посуха спричиняють зниження врожайності зернових культур.