Обмеження на використання соціальних мереж до 16 років: чи стане Австралія прикладом для інших країн?

Дітям - не місце: як Австралія вводить обмеження на використання соціальних мереж та які відгуки це викликало в суспільстві.

В кінці листопада 2024 року уряд Австралії затвердив новий закон, що забороняє дітям молодше 16 років користуватися соціальними мережами.

Однак, для відеохостингу YouTube було зроблено виняток. Як зазначив прес-секретар міністерки зв'язку Мішель Роуленд, YouTube виконує не лише роль розважального порталу, але й є важливим освітнім інструментом, який активно використовують діти, батьки, вихователі та навчальні заклади.

Новий закон почне діяти вже цього тижня: з 10 грудня всі австралійці, яким ще не виповнилося 16 років, не зможуть ані користуватися своїми наявними акаунтами в соцмережах, ані створювати нові. Це правило не передбачає жодних санкцій для молоді або їхніх родин, проте компанії, що володіють соціальними мережами, які потрапили до урядового списку, можуть стикнутися з серйозними штрафами.

Зокрема, під обмеження потрапляють 10 популярних у країні платформ: Instagram, Facebook, Threads, YouTube, TikTok, Snapchat, Twitch, X, Kick, а також Reddit.

Отже, соціальні мережі в Австралії тепер зобов'язані виконувати нові функції: забороняти акаунти користувачів, які є молодшими 16 років, реалізувати ефективну вікову перевірку, а також видаляти профілі, якщо вони належать неповнолітнім. В іншому випадку, компанії можуть бути оштрафовані на суму до 50 мільйонів доларів.

Платформи самостійно вирішуватимуть, яким способом перевіряти вік користувачів. Для цього компанії запровадять багаторівневі системи верифікації. Зокрема аналізуватимуть поведінкові ознаки, які можуть свідчити про реальний вік творця акаунта.

Одночасно підліткам, які активно користуються соціальними мережами, буде надана можливість, так би мовити, "заморозити" свої акаунти, а також завантажити фотографії та повідомлення з них. Серед платформ, які мають намір запропонувати цю опцію, — Facebook, Instagram і Snapchat, тоді як TikTok дозволить зберігати свій контент в архів.

Як зазначили урядовці, введення заборони на міжнародні платформи для осіб до 16 років є "світовим прецедентом" і спробою встановити національні норми захисту молоді в онлайн-середовищі. Основною метою цього законодавства є зменшення ризиків для психічного здоров'я дітей, захист від шкідливого контенту, кібербулінгу та надмірного впливу алгоритмів соціальних мереж.

Хоча уряд стверджує, що новий закон має на меті забезпечити більшу безпеку в інтернеті для дітей, це рішення викликало певні суперечності, зокрема серед підлітків. Зокрема, двоє 15-річних австралійців, Ноа Джонс та Мейсі Нейланд, вирішили оскаржити закон, що забороняє соціальні мережі для молоді, подавши позов до суду. За підтримки правозахисної організації, вони вважають, що така заборона порушує права дітей. Судове засідання заплановане на початок 2026 року, і поки що невідомо, яким буде вирішення цієї справи.

Після отримання інформації про це судове розглядання, міністр комунікацій Аніка Веллс виступила у парламенті з заявою, що уряд залишиться непохитним.

"Ні погрози, ні юридичні позови, ні потужні технокомпанії не змусять нас здатися. Ми стоїмо на захисті інтересів австралійських батьків", - підкреслила вона.

Водночас, за версією UNICEF Australia, ефективним підходом до вирішення цієї проблеми є підвищення безпеки у соціальних мережах, а не лише введення обмежень на доступ.

"Запропоновані заходи не зможуть повністю усунути ті проблеми, з якими стикається молодь в онлайн-просторі. Соціальні мережі пропонують безліч переваг, включаючи освітні можливості та підтримку зв'язку з друзями. На нашу думку, важливіше зосередитися на покращенні безпеки соціальних мереж та врахувати погляди молоді, щоб будь-які зміни справді мали позитивний ефект", - зазначають представники організації.

Дискусії щодо вікового обмеження для користування соціальними мережами активно розгорнулися в Європейському Союзі ще до того, як розпочався австралійський експеримент. Якщо в Австралії держава вирішила заборонити доступ до всіх основних платформ для осіб до 16 років, то в Європі переважає підхід, що передбачає обмежений доступ з батьківською згодою, а також підвищену відповідальність самих платформ за забезпечення безпеки молодих користувачів.

У листопаді 2025 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка пропонує встановити мінімальний вік у 16 років для повноцінного доступу до соціальних мереж. Варто зазначити, що цей документ не передбачає абсолютну заборону, а радше дозволяє дітям віком від 13 до 16 років користуватися соцмережами лише за умови отримання згоди від батьків.

Крім цього, Європейський Союз пропонує онлайн-платформам впровадити спеціальний "безпечний режим" для підлітків, що характеризується зменшеним збором даних і обмеженою персоналізацією контенту. Хоча ця резолюція не має сили закону, вона відображає політичну позицію ЄС: не забороняти повністю, а регулювати доступ до інформації та забезпечувати захист неповнолітніх шляхом батьківського контролю та згоди.

Серед обмежень у країнах, які вже існують, найсуворішими вважають впровадження Данії. Тут передбачена повна заборона використання соцмереж для дітей до 13 років, у віці 13 - 14 років доступ можливий лише за письмовою згодою батьків, а от повний доступ підлітки можуть отримати із 15-річного віку.

У той же час Бельгія стала однією з перших країн, яка почала вимагати від платформ регулярні звіти про алгоритми, що можуть становити загрозу для неповнолітніх. Уряд країни також підтримує ініціативу ЄС щодо підвищення вікового порогу до 16 років, проте на сьогоднішній день бельгійські діти віком від 13 до 15 років можуть користуватися соціальними мережами лише за дозволом батьків.

У Франції закон зобов'язує соціальні мережі перевіряти вік користувачів і отримувати згоду батьків для осіб віком до 15 років. Це було частиною плану французького уряду щодо скорочення часу, який діти проводять за екранами, та захисту їх від кібербулінгу та інших злочинів. Закон також передбачає штрафи для платформ, як і в Австралії.

В Італії підліткам до 14 років для користування соціальними мережами необхідна згода батьків. Проте в період 2024-2025 років уряд розглядав можливість підвищення цього вікового порогу до 16 років, аргументуючи це потенційними загрозами для психічного здоров'я молоді. Проте на сьогоднішній день жодних офіційних рішень з цього питання не ухвалено.

Підсумовуючи загальні тенденції в Європі, слід зазначити, що переважає регульований доступ, а не заборони. Це означає, що діти не повинні бути видалені з цифрового середовища, але мають бути максимально захищені в ньому.

Світова дискусія про вікові обмеження соцмереж на тлі непоодиноких досліджень про підтверджений вплив цифрового середовища на психічне здоров'я підлітків. Інциденти в різних країнах, спровоковані певними меседжами чи трендами, які прийшли із соціальних мереж, лише поглиблюють занепокоєння урядів та спонукають до дій.

Психолог і президент Асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг у своєму коментарі для Еспресо підкреслила, що встановлення вікових обмежень на використання соціальних мереж може стати корисним прикладом і в майбутньому принести позитивні результати.

"Як психолог, я більше за свідому відмову від цих речей, бо коли це йде з якимось тиском, воно може мати спротив, особливо в підлітковому віці, тому що підлітки взагалі схильні до спротиву. Але я усвідомлюю, що добровільно з підлітком домовитися про відмову від соцмереж майже неможливо, - пояснює Катерина Гольцберг, зауважуючи, що у своїй практиці мала такі випадки, але вони поодинокі. - Тому, мені здається, що таке регулювання може бути доцільним і мати через певний час вагомий результат. У нас, завжди й у всьому іде спротив на початку. Люди не відразу приймають якісь зміни, навіть якщо вони їм на користь. Але, я думаю, що згодом люди усвідомлять і побачать результат. А перший результат - це те, що в них з'явиться більше часу на навчання, читання, на щось важливіше, ніж скролінг соцмереж, і тоді вони зможуть оцінити віддалені наслідки, а це хороші наслідки".

Відповідно до проведених досліджень, надмірне використання соціальних мереж асоціюється з підвищеним ризиком розвитку депресії, тривожності, проблем зі сном і зниження самооцінки серед підлітків. Крім того, молодь часто стає жертвами кібербулінгу, цькування, шкідливих трендів або маніпулятивного контенту. Це становить особливу загрозу, якщо відсутні вікові обмеження або контроль з боку батьків.

У 2025 році команда вчених з Каролінського інституту в Швеції та університету Oregon Health & Science в США виявила, що діти, які витрачають багато часу в соціальних мережах, зазвичай стикаються з поступовим зниженням здатності зосереджуватися. Також у них можуть з'являтися симптоми, схожі на ознаки ADHD (розлад дефіциту уваги і гіперактивності).

"Наше дослідження виявило, що соціальні мережі мають значний вплив на здатність дітей зосереджуватися, - зазначає професор когнітивної нейробіології з Каролінського інституту Торкель Клінгберг. - Соціальні платформи постійно відволікають увагу через повідомлення та сповіщення, і навіть думка про можливість отримання нового повідомлення може заважати концентрації. Це, в свою чергу, впливає на здатність зберігати фокус, що може пояснити виявлену залежність."

І тут варто зауважити, що ці проблеми не оминають українських дітей та підлітків. Окрім того, в Україні не прийнятий жоден закон, який би встановлював віковий поріг (наприклад, ті ж 13 - 16 років, як у країнах Європи) для реєстрації в соцмережах, чи передбачав обов'язкову батьківську згоду для підлітків. Це означає, що треба покладатися переважно на волю батьків і внутрішні правила самих платформ. Але от ці правила часто можна й обійти.

"Погляньмо об'єктивно, сучасним батькам, які самі дуже часто залежні від соцмереж, іноді вигідно, щоб дитина не чіплялася, тихо сиділа десь у своїх власних ґаджетах і не заважала. Вибачте, але це помітна тенденція", - зауважує Катерина Гольцберг.

Психолог зазначає, що в ситуації, коли ми усвідомлюємо негативний вплив безконтрольних соціальних мереж на дітей, важливо вирішувати цю проблему на рівні держави.

"Ми ж не даємо дитині автомобіль водити в 15 років, тому що ми усвідомлюємо, що, по-перше, для водіння треба скласти екзамен, отримати права. Чому? Тому що автомобіль - це засіб підвищеної небезпеки. Я вважаю, що в цій ситуації інтернет - так само засіб підвищеної небезпеки, - підкреслює вона. - І поки ти, метафорично, не склав іспит і не отримав права, ти не маєш цим користуватися. А у нас доступ до соцмереж вільний. Виходить, що в цій ситуації ми піддаємо наших дітей небезпеці, усвідомлено піддаємо їх небезпеці".

Разом із тим, на думку Катерини Гольцберг, лише на забороні чи обмеженні використання соціальних мереж зациклюватись також не варто. Потрібна комплексна просвітницька робота. Зокрема, і щодо небезпеки сумнівних трендів, і щодо можливості потрапити під вплив російських агентів, а також, що не менш важливо, щодо часто недостовірної інформації, яка лунає з популярних акаунтів на різних платформах.