Земна кора під Тихим океаном розколюється на фрагменти: дослідники в подиві.
Науковці вперше зафіксували поступовий процес деградації океанічної кори: розломи та мікроплити трансформують тектонічну структуру Тихого океану.
Під островом Ванкувер у Тихому океані виявлено процес, який шокував геологів: частина океанічної кори повільно руйнується й розколюється під Північноамериканською плитою. Величезний розлом і глибокі тріщини, зафіксовані завдяки сейсмічним дослідженням, уперше дають прямі докази того, що зони субдукції можуть фактично "вмирати" -- не раптово, а по шматках, пише Daily Galaxy.
У 2021 році під час експедиції CASIE21 команда, очолювана Брендоном Шаком з Університету штату Луїзіана, вивчила зону субдукції Каскадія, де плити Хуан-де-Фука та Експлорер занурюються під Північну Америку. Завдяки використанню сейсмічних хвиль та 15-кілометрової мережі підводних сенсорів, дослідники виявили раніше невідомий феномен: величезний розлом довжиною близько 75 кілометрів, що фактично розриває плиту Експлорер.
У певних ділянках одна частина плити опустилася на глибину 5 км, тоді як в інших зонах сейсмічна активність зовсім припинилася. Це свідчить про те, що фрагменти плити відокремилися і більше не залучені в процес субдукції.
Зони субдукції переживають свій крах, як поїзд, що втрачає контроль над шляхом.
Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виявило, що зони субдукції не зазнають руйнівного вибуху одноразово. Натомість, їхній процес "згасання" відбувається поступово — шматок за шматком, що призводить до формування мікроплит, кожна з яких генерує свою власну міні-границю тектонічної активності.
Цей поступовий процес руйнування сприяє розгадці таємничих залишків плит, виявлених поблизу берегів Нижньої Каліфорнії, які тривалий час вважалися геологічним дивацтвом.
Хоча відкриття не підвищує негайного ризику землетрусів у регіоні, воно може докорінно змінити моделювання майбутньої сейсмічної активності. Каскадія -- одна з найнебезпечніших зон субдукції світу, здатна породжувати мегаземлетруси та цунамі. Розуміння того, як мікроплити впливають на передачу енергії, допоможе точніше прогнозувати потенційні катастрофи.
У глобальному масштабі процес руйнування плити буквально перекроює земну кору. Коли утворюються "плитні вікна" -- отвори в літосфері -- гарячий матеріал мантії може пробиватися нагору, запускаючи вулканізм у нових зон.