Вибір жертви змови. Дослідники виявили секрет жорстокого вбивства угорського аристократа, що трапилося в XIII столітті.

Міжнародна команда науковців уперше змогла генетично підтвердити особу середньовічного представника угорської королівської родини та відтворити обставини його жорстокої смерті.

Мова йде про герцога Белу Максо, який є правнуком короля Белі ІІІ, що загинув у 1272 році.

Ще у 1915 році, під час розкопок домініканського монастиря на острові Маргіт у Будапешті, археологи виявили кістяк молодого чоловіка з безліччю травм. Вони висунули версію, що це міг бути зниклий герцог, однак згодом останки зникли. Більше ніж через століття, у 2018 році, частини скелета випадково були знайдені серед музейних експонатів.

Це відкриття ознаменувало старт великого міждисциплінарного дослідження, яке здійснили фахівці університету Етвеша Лоранда та Інституту археогеноміки ELTE RCH. У рамках проєкту активно залучалися антропологи, археогенетики, історики, спеціалісти з радіовуглецевого аналізу, стоматологи, а також експерти в області ізотопного складу.

Дослідження, опубліковане в журналі Forensic Science International під заголовком "Холоднокровне вбивство", підтвердило, що знайдені рештки належать Белі Максо. На момент його загибелі герцогу було приблизно 25 років. На його кістках виявлено 23 пошкодження, з яких дев'ять - в області голови. Вчені дійшли висновку, що напад не був спонтанним: молодого аристократа оточили щонайменше троє агресорів, які завдавали удари з різних напрямків. Характер отриманих травм свідчить про те, що це був емоційно обумовлений, спланований напад, а не поєдинок.

Аналіз ізотопів показав, що Белу годували відповідно до статусу -- його раціон містив багато риби, пшениці та ячменю. Також з'ясувалося, що дитинство він провів на території сучасної Сербії та Хорватії, а пізніше мешкав у королівських резиденціях у Будапешті.

Це дослідження не лише пролило світло на одну з найзагадковіших сторінок угорської історії, а й стало першою в історії генетично підтвердженою ідентифікацією середньовічного монарха. Науковці вважають, що поєднання археогенетики, антропології та історії відкриває нові можливості для реконструкції подій, які залишалися нерозгаданими понад сім століть.

"Наші результати демонструють силу міждисциплінарного підходу у відтворенні насильницьких смертей минулого з безпрецедентною точністю", -- зазначили автори дослідження.