Живі кліматичні сенсори: як нарвали стали ключем для вчених у дослідженні віддалених районів Арктики.

Дослідники з Наукового інституту Гренландії та Копенгагенського університету залучили до роботи місцевих мисливців із поселення Іттоккортоормііт.

За їхньою допомогою фахівці закріпили на шістьох китах спеціальні датчики, які фіксували температуру, солоність та глибину занурення. Результати нещодавно опублікували в журналі Science Advances.

З'ясувалося, що тепла і солона вода з Атлантичного океану проникає глибоко у фіорди Гренландії, викликаючи розмивання льодовиків зсередини. Нарвали просувалися на сотні кілометрів у ті райони, куди судна раніше не могли дістатися через крижані бар'єри. Зібрані дані підтвердили, що крихкий баланс між холодними полярними і теплими атлантичними течіями швидко змінюється на шкоду льодовикам.

Тепер фахівці з кліматології матимуть можливість застосовувати ці особливі дані для покращення глобальних моделей та створення більш точних прогнозів щодо підвищення рівня океанів у світі.