Виявлено найстаріший кратер на планеті: він на мільярд років старший за всі раніше відомі (фото)

Вчені переконані, що найдавніший метеоритний кратер на Землі знаходиться в Західній Австралії.

Історія Землі простягається на понад 4,5 мільярда років, протягом яких наша планета пережила численні трансформації через тектонічні процеси, удари метеоритів та інші фактори. Наразі науковці вважають, що їм вдалося знайти найдавніший кратер, що виник внаслідок падіння метеорита, повідомляє Science Alert.

Дослідження, проведене командою вчених з Університету Кертіна, виявило, що кратер утворився більше 3,5 мільярда років тому, що робить його найдавнішим з усіх відомих кратерів, принаймні на мільярд років. Автори роботи підкреслюють, що цей кратер знаходиться саме в тому місці, де дослідники і сподівалися його знайти, і його відкриття підтримує теорію про виникнення перших континентів на Землі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Найдавніші породи на Землі утворилися понад 3 мільярди років тому і знаходяться в ядрах більшості сучасних континентів. Однак геологи досі не можуть дійти єдиної думки про те, як і чому вони утворилися. Проте вчені сходяться на думці, що ранні континенти мали вирішальне значення для багатьох хімічних і біологічних процесів на Землі.

Багато вчених-геологів вважають, що давні породи виникли внаслідок підняття гарячих потоків з розплавленого ядра планети, подібно до того, як віск у лавовій лампі піднімається й опускається. Інші дослідники вказують на те, що їх формування могло бути результатом тектонічних активностей, які нагадують сучасні процеси на Землі, коли породи взаємодіють, зіткнуться й піднімаються або опускаються. Незважаючи на те, що ці два варіанти є кардинально різними, обидва пов'язані з втратою тепла з надр планети.

Проте тепер науковці мають іншу точку зору. Декілька років тому вчені висловили припущення, що енергія, необхідна для формування континентів у Пілбарі, виникла внаслідок одного або кількох ударів метеоритів діаметром кілька кілометрів, які проникли в глибини планети. Ці удари зруйнували великі обсяги матеріалу і розплавили навколишні породи, в результаті чого мантія сформувала масивні "згустки" вулканічного матеріалу, які згодом перетворилися на континентальну кору.

Аргументи дослідження вчених базувалися на хімічному складі малесеньких кристалів мінералу циркону, які за розміром подібні до піску. Проте, для того щоб здобути довіру наукового середовища, їм знадобилися ще більш вагомі свідчення.

У травні 2021 року команда вирушила в двотижневу експедицію на північ від Перта. Спочатку дослідники зосередили свою увагу на унікальному геологічному шарі, відомому як Антарктичний струмок, який виступає на поверхню на схилах купола діаметром приблизно 20 кілометрів. Цей струмок має товщину лише близько 20 метрів і здебільшого складається з осадових порід, що знаходяться між кількома кілометрами темної базальтової лави.

Проте струмок також містить краплі, що виникли з розплавленої породи, викинутої під час удару, які називаються сферулами. Ці краплі могли розповсюдитися по всій планеті внаслідок величезного удару, що стався в будь-якому регіоні Землі, найімовірніше, від кратера, який нині вже зруйнований.

Дослідники вивчили карти та аерофотознімки, що дозволило їм виявити ділянку в центрі Пілбари вздовж піщаної дороги. У результаті їхніх зусиль команда знайшла конуси осколків — елегантні, тонкі розгалужені структури, що нагадують бадмінтонний волан. Ці форми є єдиною помітною ознакою удару, яку можна виявити без спеціального обладнання, і в природі вони можуть утворюватися лише внаслідок падіння метеорита.

В результаті тривалих досліджень, науковцям вдалося знайти дно величезного стародавнього кратера, утвореного від удару. Після проведення лабораторних експериментів, вони повернулися на локацію своєї першої експедиції в травні 2024 року, де провели 10 днів наукових спостережень.

Конуси уламків були всюди, вони утворилися на більшій частині Антарктичного струмка, який ми простежили на кілька сотень метрів у горбисту місцевість Пілбара. Спостереження показують, що над шаром конуса уламків знаходиться товстий шар базальту без ознак ударного впливу. Це означає, що удар має бути того ж віку, що й породи Антарктичного кратера, яким, як відомо, 3,5 мільярда років.

В результаті досліджень, науковцям вдалося знайти найдавніший кратер на нашій планеті. Крім того, вони вважають, що їхні первісні теорії про виникнення континентів не були настільки безглузді, як дехто вважав раніше.