Виявлено метод, який може врятувати найдовшу річку Євразії від загрози вимирання: для цього були вжиті екстрені заходи.

Нові результати дослідження свідчать про те, що десять років тому Китай зміг знайти ефективне рішення для порятунку найбільшої річки Євразії. Останні дані підтверджують, що радикальний план виявився успішним.

Десятиліттями надмірний вилов риби та погіршення умов середовища призвели до значного зниження біорізноманіття прісноводних екосистем найдовшої річки Китаю та Євразії, яка також займає третє місце у світі за довжиною – Янцзи. Проте, за останніми дослідженнями, вчені помітили, що екосистема цієї річки нарешті починає відновлюватися, повідомляє Live Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших подій у світі науки!

Після введення 10-річної заборони на комерційне рибальство у 2021 році річка Янцзи нарешті демонструє ознаки відновлення. Вчені виявили збільшення кількості великих риб, а також ознаки відновлення чисельності тварин, що перебувають під загрозою зникнення, зокрема:

* янцзійський осетер (Sinosturia dabryanus);

* янцзянську безперу морську свиню (Neophocaena asiaeorientalis asiaeorientalis).

За словами співавтора нового дослідження, еколога з Тулузького університету у Франції Себастьяна Бросса, результати їхньої з колегами роботи показують, що для відновлення біорізноманіття необхідні рішучі політичні заходи. Вчені вважають це обнадійливим сигналом, оскільки урізноманітнення часто сприймається як незворотне.

Річка Янцзи є найдовшою та найзначнішою водною артерією Китаю, а також займає третє місце у світі за довжиною. Згідно зі статистичними даними, приблизно 30% населення країни мешкає в її басейні. Окрім цього, 11 провінцій і муніципалітетів, які входять до складу Економічного поясу річки Янцзи, генерують близько 47% валового внутрішнього продукту Китаю.

Згідно з висновками вчених, інтенсивний урбаністичний розвиток, що розпочався в 1950-х роках, а також будівництво гребель, безконтрольний вилов риби, забруднення і деградація природних середовищ, призвели до значного погіршення якості води та до кризи біорізноманіття. Як наслідок, повністю зникли такі види, як янцзійський річковий дельфін (Lipotes vexillifer) і китайський веслоніс (Psephurus gladius), а ще 135 видів риб, які були зафіксовані під час історичних досліджень, також припинили своє існування.

Уряд спільно з вченими створили території, що охороняються, і поліпшили якість води, проте погіршення продовжилося. У 2021 році китайська влада вжила радикальних заходів -- було введено 10-річну заборону на рибальську ловлю в усьому басейні річки Янцзи.

У новому дослідженні вчені хотіли оцінити ефективність плану. Для цього команда використовувала дані з 2018 до 2023 року для оцінки стану рибних угруповань у Янцзи до і після набуття забороною чинності. Результати показали, що загальна маса риби, відібраної в результаті проб, збільшилася більш ніж удвічі за обраний період, а кількість видів у пробах зросла на 1%. Загальна кількість риби залишилася приблизно на тому самому рівні, але чисельність більших видів, що займають вищі позиції в харчовому ланцюзі, значно збільшилася.

Ще одним помітним позитивним моментом стало збільшення чисельності єдиного прісноводного ссавця, що залишився в річці Янцзи, -- бесперої морської свині (Neophocaena asiaeorientalis asiaeorientalis), популяція якої зросла на третину -- з 445 особин у 2017 році до 595 у 2022 році.

Сучасні дослідники вважають, що подібні стратегії охорони природи можуть принести користь річкам, таким як Меконг і Амазонка. Проте, команда визнає, що радикальні заходи, вжиті щодо річки Янцзи, також спричинили значні людські та фінансові втрати.

Нагадуємо, що раніше ми повідомляли про виявлення під Південним Китаєм мережі невидимих підземних гір, що простягається на 640 кілометрів.

Раніше Фокус повідомляв про те, як Китай успішно перетворив одну з найбільш засушливих пустель планети на ефективний поглинач вуглецю.