Бактерії-архітектори. Вчені з Швейцарії та Об'єднаних Арабських Еміратів "оживили" піски пустелі.

Дослідники з Університету Халіфи в ОАЕ, швейцарського інституту Empa та Цюрихської політехніки успішно виростили мікробні волокна в піщаному середовищі, які здатні з'єднувати піщинки та зберігати вологу.

Цю інформацію публікує Science Alert.

Команда випробувала два способи. У першому бактерії та гриби вирощували просто в піску, і так утворився матеріал, який автори назвали "живим піском": він втрачав воду вшестеро повільніше. У другому листи бактеріальної целюлози вирощували окремо й прокладали між шарами піску, що знизило його проникність для води приблизно у 28 разів.

Вчені застосували бактерію Komagataeibacter medellinensis, здатну до виробництва целюлози, у поєднанні з двома штамами гриба Schizophyllum commune. Пісок був зібраний з дюн поблизу Аль-Айна в Об'єднаних Арабських Еміратах. При мікроскопічному дослідженні було помічено, як целюлозні волокна зчеплюються з піщинками та з'єднують їх між собою.

Бактерії виявилися ефективнішими за гриби. Протягом тижня стовпчик піску висотою приблизно 6 см набув такої міцності, що його можна було витягнути з форми та розрізати, причому шматочки не розпадалися у воді. Натомість зразки з грибами виявилися більш крихкими. Куб із целюлозними прокладками, під вагою 10 кг, просідав значно менше, ніж необроблений варіант.

"Такий підхід дає нам змогу вносити в пісок органічну речовину й воду та певною мірою стабілізувати його", -- сказав керівник лабораторії целюлози та деревних матеріалів Empa Густав Нюстрем.

Автори вважають, що мікробні волокна можуть стати біорозкладною заміною частини синтетичних матеріалів для укріплення ґрунту й допомогти стримувати вітрову ерозію. Утім, робота поки лабораторна: мікроби росли в контрольованих умовах, а вирощування рослин і стійкість матеріалу в пустелі не перевіряли.

Висновки дослідження були оприлюднені у виданні Carbohydrate Polymers.