Бюджет-2027 в цифрах: валютний курс, валовий внутрішній продукт, витрати на оборону, соціальні програми -- Finance.ua

Скоро відбудеться перше читання проєкту державного бюджету на 2027 рік у Верховній Раді України. Цей документ, за словами голови комітету парламенту з питань бюджету Роксолани Підласи характерний тим, що власними ресурсами держава може покрити лише менше половини статей витрат -- а вони перевищать 8 трлн гривень.

Безумовно, основна частина цих витрат — 4,89 трильйона гривень — призначена для оборонних потреб. Це на 12% більше в порівнянні з 2026 роком. Однак слід зазначити, що існують й інші витрати, які потребують детальнішого обговорення: це і соціальні програми, культура, наука, а також державна підтримка бізнесу.

У головному фінансовому документі Кабінет Міністрів заклав курс на рівні 47,1-48,3 гривні за долар. Міністерство фінансів не прагне "передбачити" ринковий курс, а використовує його як основний коефіцієнт.

Важливо зазначити, що в схваленій у червні Бюджетній декларації Кабінет Міністрів заклав основний сценарій, згідно з яким курс мав змінюватися в напрямку, зазначеному в проєкті бюджету.

Однак, якщо самі цифри курсу залишилися тими ж, економічний фундамент під ними за літо сильно похитнувся: через уповільнення економіки уряду стало важче збирати податки. Щоб утримати баланс і виконати плани, Мінфіну довелося екстрено закладати у вересневий проєкт бюджету підвищення ПДВ та інших зборів, які ще влітку були під питанням.

Місце для вашої реклами

Сергій Марченко, міністр фінансів України, виступаючи нещодавно у парламенті, заявив, що ситуація стала складнішою. Непокритий дефіцит бюджету залишається дуже великим. Тому спроба збільшення курсу -- спроба Мінфіну продемонструвати стабільність, хоча, якщо міжнародна допомога надійде в повному обсязі, цей показник доведеться коригувати у бік більшого знецінення національної валюти.

Проте Ярослав Железняк, народний депутат України, перший заступник голови комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики, каже про штучність цього курсу. Він додає, що фактично цей показник нічого не значить і уряд ніколи не вгадував з ним. Отже, на думку народного обранця на ринок чи обмінники він не впливатиме, тому що курсову політику в нашій країні визначає лише Нацбанк.

Наскільки виявиться реалістичним сценарій та закладений курс гривні до держбюджету, то чимало фахівці впевнені, він себе виправдає -- до 80%.

Однак, якщо міжнародна фінансова допомога затримається, Національний банк змушений буде знизити курс гривні до 49-50 за долар. Це буде зроблено для того, щоб через штучно завищений курс валюти досягти запланованих надходжень від митних зборів.

Табл. Зведена таблиця статей видатків та реалістичності їхнього виконання

Источник: Finance.ua

Кабмін остаточно відмовився від оптимістичних планів і побудував головний фінансовий кошторис країни щодо показника ВВП на негативному сценарії.

Так, показник зростання економіки затверджено у документі на рівні 1,3% за номінального обсягу ВВП у 11 144,4 млрд гривень.

Що планувалося раніше? Якщо ми пригадаємо Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, то тоді уряд сподівався, що 2027 року українська економіка стрімко зростатиме та цей показник буде не меншим за 6,2%.

На початку літа 2026 року, коли було представлено Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, реалії війни та економічної ситуації значно змінилися в порівнянні з тим, як вони виглядали кілька років тому. У документі, що описує базовий сценарій № 1, передбачалося завершення активних бойових дій, що, в свою чергу, могло забезпечити зростання ВВП на 4,5%.

Проте у вересні 2026 року уряд остаточно адаптувався до сценарію № 2, що передбачає врахування тривалої війни, внаслідок чого прогноз зростання ВВП було знижено до 1,3%. Однак фахівці висловлюють сумніви щодо навіть цього коригованого показника зростання економіки.

Так, аналітики центру "Український інститут майбутнього" у своєму звіті "Аналіз Бюджету-2027", зазначають, що Мінфін розраховує, що податкові надходження разом з ЄСВ складуть рекордні 40% від ВВП. Проте, на їхню думку, ця планка є недосяжною в умовах воєнної стагнації реального сектору, адже історично цей показник не перевищував ніколи 35-37%.

У зв'язку з цим Україна може зіткнутися з фінансовим дефіцитом у розмірі 150-200 млрд гривень через невиконання запланованих надходжень від внутрішнього ПДВ.

Богдан Данилишин, академік Національної академії наук України, колишній голова Ради Національного банку України та професор Київського національного економічного університету, висловлює думку, що в ситуації, коли реальний валовий внутрішній продукт залишатиметься на рівні 1,3%, бізнес не зможе фізично забезпечити необхідний обсяг податкових надходжень, які від нього очікують.

Наскільки реальним є досягнення показника ВВП 1,3%? Фахівці зазначають, що ця цифра є досить обережною (50%), тому економіка його може досягти користуючись з оборонних замовлень.

Як ми писали вище, видатки на оборону та безпеку будуть колосальними -- 4,89 трлн гривень з урахуванням державних гарантій. Це становить 43,8% від усього ВВП або 66,8 % від усіх видатків держави.

У 2027 році уряд має намір виділити 86% своїх внутрішніх доходів для фінансування війни. Щороку спостерігається зростання військових витрат. Наприклад, у 2024 році після кількох коригувань ця сума становила лише 1,7 трлн гривень, що в чотири рази менше за нинішні показники.

Згідно з планом на 2027 рік, фінансові ресурси будуть розподілені наступним чином: 2,3 трильйона гривень буде витрачено на придбання, ремонти та виробництво техніки, 1,8 трильйона гривень призначено для виплат військовим (що на 337,5 мільярда гривень більше, ніж у 2026 році), а також 785 мільярдів гривень виділено на забезпечення тилу, паливо, форму тощо.

Проте за таким вражаючим обсягом оборонного фінансування чиновники та аналітики виявляють і значні загрози.

Отже, прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначив у своєму каналі в Telegram, що, незважаючи на всі виклики, уряд визнає – навіть 4,9 трлн гривень може виявитися недостатньо, якщо інтенсивність бойових дій залишиться на високому рівні.

Роксолана Підласа додає, що 2026 року один день війни Україні коштував 190 млн доларів, що на 50 млн доларів дорожче, ніж було два роки тому. Вона каже, якщо доходи держави не встигають за цим темпом, то уряду гарантовано доведеться переглядати оборонні статті в бік збільшення впродовж 2027 року, зокрема шукаючи кошти через, приміром, підвищення ставок ПДВ чи акцизів.

Таким чином, незважаючи на вражаючу цифру цієї статті, фахівці оцінюють ймовірність її реалізації лише на 60%. Вони також зазначають, що близько 1,73 трлн гривень передбачено в спеціальному фонді для закупівлі озброєння, фінансування якого здійснюється за рахунок допомоги ЄС. Ці кошти, швидше за все, не надійдуть на рахунки Міністерства фінансів України, а будуть представлені у вигляді готових танків, ракет або снарядів.

У проєкті державного бюджету на 2027 рік цивільний сектор зазнав значних трансформацій у порівнянні з попередніми роками. Якщо раніше Міністерство фінансів заявляло про суворе замороження всіх соціальних норм, то в цьогорічному документі передбачено істотне збільшення витрат на соціальні програми.

У попередній Бюджетній декларації на період 2025-2027 років уряд офіційно оголосив про замороження показників на рівні 2024 року. Проте згодом було заплановано підвищення мінімальної заробітної плати з 2027 року на 10,4%, що складе 9 546 гривень, а також зростання прожиткового мінімуму до 3 559 гривень.

Загальний фінансовий план для освітньої сфери становить 328,5 мільярда гривень. З цієї суми 235,3 мільярда гривень буде направлено на виплату заробітної плати педагогам. Очікується, що зарплати вчителів збільшаться на 65% і досягнуть 27,3 тисяч гривень. Вони отримуватимуть як основну зарплату, так і додаткові надбавки.

Олександр Лисенко, аналітик Асоціації міст України (АМУ), підкреслює, що підвищення освітньої субвенції є надзвичайно важливим заходом. Він зазначає, що нестача кадрів та недостатня оплата праці в навчальних закладах спонукають молодих спеціалістів залишати свої позиції.

Однак пан Лисенко застерігає, що це все може виявитися добрим починанням на папері, однак реальне нарахування надбавок для вчителів залежатиме від спроможності місцевих бюджетів, на які уряд перекладає частину видатків з утримання шкільних приміщень.

Загальний обсяг фінансування системи охорони здоров'я становить 292,5 млрд гривень. Зокрема, програма медичних гарантій, що передбачає виплати лікарням за надані медичні послуги, становить 225 млрд гривень.

Від початку літа очікувалися скромніші видатки, проте уряд заклав 203,3 млрд гривень на підвищення тарифів медичних послуг. За розрахунками Мінфіну, це дозволить вивести базову середню зарплату лікаря на рівень від 30 тис. гривень, а медсестри -- від 20 тис. гривень.

Тетяна Гавриш, керівниця проєкту "Pro Health" та фахівець у сфері реформування охорони здоров'я, підкреслює, що збільшення тарифів у рамках Програми медичних гарантій є позитивним розвитком подій. Однак, за її словами, встановлення зарплат лікарів на рівні 30 тисяч гривень у бюджеті слід розглядати як умовний орієнтир.

На її думку, в умовах автономізації лікарень реальний оклад лікаря залежить від керівника медичного закладу та кількості укладених декларацій або проведених операцій.

У контексті реалістичних прогнозів стосовно еволюції освіти, медицини та рівня заробітних плат, Роксолана Підласа підкреслює, що для виконання умов статей 2027 року потрібно забезпечити 52,6 млрд гривень, які будуть отримані від партнерських джерел.

Якщо ці кошти не вдасться знайти в повному обсязі, уряд змушений буде вжити суворих заходів щодо скорочення бюджету, і надбавки будуть скасовані.

Сукупні видатки соціальних фондів у бюджеті складуть 1,3 трлн гривень. На програми через Мінсоцполітики виділять 540,3 млрд гривень, що на 72,6 млрд гривень більше, ніж 2026 року. До Пенсійного фонду повинно надійти 292,8 млрд гривень, що на 41,5 млрд гривень більше, ніж цього року.

Замість продовження замороження, у 2027 році мінімальна пенсія має зрости на 10,9% і становитиме 2 878 гривень. Для студентських стипендій планується виділити 8,3 млрд гривень.

Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики та колишній народний депутат України зазначає про те, що зростання пенсії до таких показників -- крапля у морі, адже фактичний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, вже перевищує 7 400 гривень. Це, на його думку, означатиме, що переважна більшість пенсіонерів фактично залишаться за межею виживання.

Уряд вирішив зберегти незмінним прожитковий мінімум для визначення окладів прокурорів, суддів, податківців, митників та інших державних службовців. Це означає, що вони не матимуть автоматичного підвищення своїх зарплат.

Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка України, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики попереджає, що державний бюджет фінансує виключно військові та захищені статті за соціалкою і грошей на такі виплати катастрофічно не вистачає.

Експерти надають дуже низьку оцінку виконанню цих бюджетних статей, зазначаючи, що цей показник не перевищує 30%.

Під час літніх обговорень Бюджетної декларації було запропоновано фактично зафіксувати фінансування наукових установ на базовому цивільному рівні. Однак, згодом ця сума була збільшена на 4,3 млрд гривень у порівнянні з 2026 роком, що в результаті склало 24,2 млрд гривень. Основна частина цих коштів, а саме 9,7 млрд гривень, буде спрямована через Міністерство освіти і науки на підтримку університетських досліджень, аспірантських проєктів та розвиток інфраструктури.

Олена Панич, експертка з питань вищої освіти та науки, колишня членкиня НАЗЯВО вважає, що такі збільшені цифри є позитивним кроком. Проте, на її думку, головним ризиком є ефективність розподілу грошей.

Наукове товариство висловлює занепокоєння, що в умовах воєнного стану акцент буде зроблено лише на практичних оборонних технологіях, а фундаментальні науки, такі як гуманітарні та теоретичні дисципліни, можуть опинитися в тіні.

У Бюджетній декларації, представленій на початку літа, передбачалося, що фінансування культури залишиться в межах 11-12 мільярдів гривень. Однак у новому проєкті бюджету ця цифра вже зросла до 16,986 мільярдів гривень.

Цікаво, що значна частина коштів буде виділена на програму "Тисячовесна", яка передбачає розробку українського національного медіапродукту, зокрема 5,4 млрд гривень. Крім того, на суспільне мовлення планується виділити 3,05 млрд гривень, а на заходи протидії дезінформації та пропаганді - 1,62 млрд гривень.

Микола Княжицький, депутат Верховної Ради України та представник комітету з гуманітарних та інформаційних питань, висловив рішучу критику на адресу зазначених витрат. Він вважає, що виділення 5,4 мільярдів гривень на програму "Тисячовесна" в умовах військової ситуації викликає чималі сумніви. Крім того, Княжицький упевнений, що в разі невиконання бюджету, культура стане першою сферою, яка підпаде під скорочення та секвестр.

Фахівці оцінюють відсоток виконання статті на культуру також дуже низько -- 40%.

Виділення значних коштів на оборону у державному бюджеті на 2027 рік є вірним стратегічним кроком, оскільки війна продовжується і набирає все більш жорстоких обертів.

Фахівці зазначають, що цифри підвищення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат мають дуже привабливий вигляд на папері, проте їх реалізація в основному залежить від великої допомоги Заходу. Якщо такого не станеться повною мірою, то життя пересічних громадян у тилу буде дуже складним.