Які особливості матиме нове покоління винищувачів? Відповідь знаходиться у застосуванні стелс-технологій.

Шосте покоління винищувачів — це тема, яку ми можемо обговорювати лише на основі припущень.

Найсучасніші винищувачі в світі наразі відносяться до "п'ятого покоління". Ці літаки обладнані інноваційними технологіями, розробленими на початку XXI століття. До таких моделей належать американські F-35 Lightning II та F-22 Raptor, китайський Chengdu J-20 і російський Су-57.

Проте в даний час країни активно переходять до розробки винищувачів шостого покоління. За останні кілька місяців Китай успішно провів тестові польоти прототипів J36 та J50, тоді як США обрали Boeing для розробки нового винищувача F-47, згідно з інформацією від Live Science.

Подібно до своїх попередників, шосте покоління літаків буде характеризуватися суттєвими покращеннями в їхній конструкції, електронних системах на борту та озброєнні. Проте, існує одне важливе питання.

Нові винищувачі не забезпечать суттєвого підвищення швидкості чи маневреності. Основна інновація полягає в їхній тактиці дій та способах здобуття переваги в повітряному бою. Як і в літаках п’ятого покоління, ключовим елементом залишиться невидимість (стелс), що дозволить знижувати ймовірність виявлення за допомогою інфрачервоних або радіолокаційних систем. Це настільки ефективно, що навіть у разі виявлення ворог не зможе вчасно відреагувати.

Стелс досягається завдяки особливій формі корпусу (наприклад, ромбоподібній) і спеціальним покриттям - матеріалам, що поглинають радіохвилі (RAM). Корпус (фюзеляж, крила, хвіст і шасі) залишається основою конструкції. Повідомляється, що форми п'ятого покоління - з ромбоподібними обводами - збережуться, але будуть еволюціонувати.

Однією з ключових тенденцій, яку, ймовірно, можна буде спостерігати, є зниження або повне усунення вертикальних хвостових елементів у задній частині літальних апаратів, а також їхніх керуючих поверхонь. У сучасних авіаційних конструкціях ці хвости виконують важливу роль у забезпеченні курсової стабільності та управління в польоті, що дозволяє літаку підтримувати заданий напрямок і здійснювати маневри.

Однак літаки шостого покоління могли б досягти цього управління за допомогою управління вектором тяги - можливості маніпулювати напрямком двигунів і, отже, напрямком тяги (сили, що переміщує літак у повітрі).

Функцію вертикальних хвостів можуть частково виконувати пристрої, відомі як гідроприводи. Ці механізми діють на крила, виштовхуючи повітря з високою швидкістю та тиском на різні їх ділянки. Це, в свою чергу, сприятиме зменшенню помітності винищувача.

Нове покоління винищувачів, ймовірно, також включатиме нові радіопоглинаючі матеріали з удосконаленими характеристиками.

У винищувачах шостого покоління планується використовувати адаптивні циклічні двигуни з трипотоковою архітектурою. Сучасні двигуни працюють з двома потоками повітря: один проходить через серцевину, а інший — в обхід. Третій потік буде забезпечувати:

США і Китай, ймовірно, створять по два різних винищувачі: з великим корпусом - для Тихоокеанського регіону, де важливі дальність польоту і вантажопідйомність; з меншим корпусом - для Європи, де на першому місці маневреність і компактність.

У кабіні пілота з'явиться система збору та обробки даних з безлічі джерел: інших літаків, наземних радарів, супутників. Це дасть пілоту поліпшене розуміння обстановки і можливість глушити ворожі сенсори. Ключовим елементом стане застосування ударних безпілотних літальних апаратів (UCAVs), керованих з основного винищувача.

Вони виконуватимуть різноманітні завдання – від супроводу до атакувальних операцій. Будуть як висококласні дрони-"асистенти", так і економічні ударні безпілотники. Вся ця діяльність буде координуватися через новітню цифрову кабіну, що використовує технології віртуальної реальності. Пілот перетвориться на своєрідного "менеджера бойових дій".

Штучний інтелект (ШІ) дозволить безпілотникам функціонувати в повністю автономному режимі: оператор лише введе команду, наприклад, "знищити цей літак у зазначеному районі", а система повинна буде реалізувати її самостійно.

Також очікуються нові системи озброєння:

США, окрім F-47, працюють над новим винищувачем F/A-XX. Великобританія, Італія та Японія беруть участь у спільній ініціативі GCAP (Global Combat Air Program), яка має на меті замінити Eurofighter Typhoon та Mitsubishi F-2. Німеччина, Франція і Іспанія реалізують проект FCAS (Future Combat Air System), що стане наступником Typhoon і Rafale.

Однак, найголовніше в цій ситуації, це скільки часу знадобиться для переходу на шосте покоління, адже такий самий процес із п'ятим поколінням зайняв понад 10 років. Очікується, що винищувачі шостого покоління прослужать близько 30 років, але характер військових конфліктів швидко змінюється, і незрозуміло, наскільки актуальними залишаться сьогоднішні вимоги до проєктування.

Раніше агенція УНІАН інформувала про те, що Пакистан демонстрував винищувачі, оснащені ракетами "повітря-повітря" великої дальності. Модель JF-17 отримала нові китайські ракети PL-15 (або PL-15Е), здатні вражати цілі на відстані до 200-300 км.

Крім того, Китай запустив винищувач п'ятого покоління з борту нового авіаносця "Фуцзянь". Випробування (якщо вони дійсно були) можна вважати поворотним моментом у розвитку морської авіації КНР.

J-35 дає Китаю принципово нові можливості, адже на відміну від J-15 є малопомітним.