Хімія завтрашнього дня: як університет Шевченка та компанія "Єнамін" формують науковців для розробки інноваційних лікарських засобів.

Доступ до лабораторій, сприяння науковим дослідженням та підготовка майбутніх фахівців у галузі хімії: викладачі університету Шевченка роз'яснюють, чому співпраця є ключовою для розвитку університетської науки.

Процес створення нових лікарських засобів розпочинається значно раніше, ніж клінічні випробування. На першому етапі необхідно виділити молекулу, визначити її структуру та вивчити її характеристики. І ще до цього важливо підготувати фахівця, здатного реалізувати ці завдання.

Саме в цьому місці реалізуються основні функції традиційного університету: передача знань і генерація нових ідей. Для хіміка цей взаємозв'язок стає неможливим без проведення експериментів. Коли недостатньо реактивів, обладнання або технічної підтримки, це обмежує як навчальний процес, так і дослідницькі можливості.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка зберігати й розширювати ці можливості допомагає партнерство з компанією "Єнамін". Його значення вимірюється конкретними результатами: студент може виконати дослідження, викладач працювати із сучасними приладами, наукова команда продовжувати роботу в Україні.

Про те, чому ця співпраця потрібна університету та як вона впливає на його майбутнє, професори КНУ розповіли в розмові з Віктором Литвиненком, керівником медичного напряму OBOZ.UA

Освіта, що перетворюється на наукове знання.

Юліан Михайлович Воловенко — доктор хімічних наук та професор.

Хімічний факультет активно співпрацює з низкою підприємств, серед яких "Дарниця" та "Фармак". Проте найбільш близькі стосунки у нас склалися з компанією "Єнамін": значна кількість спеціалістів, що працюють у її лабораторіях та займаються науковими дослідженнями, є випускниками нашого факультету.

Для мене найважливіше — це підготовка конкурентоспроможних студентів. Для цього необхідно мати належну матеріально-технічну базу, яка включає складні аналітичні пристрої, нагрівальні елементи, міксери та роторні випарники. У останні роки компанія "Єнамін" значно сприяє нашому забезпеченню такими засобами.

Щорічно приблизно 40 студентів, а іноді й більше, займаються написанням бакалаврських та магістерських робіт у рамках цієї співпраці. Вони мають можливість використовувати сучасні спектрометри та хроматографи. За моїми підрахунками, компанія володіє близько 300-400 дорогих приладів.

Підготовка починається з молодших курсів: студенти проходять практику, беруть участь у навчальних школах, до роботи залучаються наші викладачі. Для хіміка лекції та семінари обов'язково мають підкріплюватися експериментом.

Підтримка охоплює також і будівлі факультету. Протягом останніх семи-восьми років було модернізовано лабораторії, а кілька років тому, завдяки значній фінансовій допомозі компанії, відремонтовано аудиторію № 518, що вміщує приблизно 150 студентів. Внесок університету в покращення навчальної інфраструктури є вагомим, однак допомога з боку "Єнаміну" значно його підсилює.

Студенти вищих курсів вже активно беруть участь у науковій діяльності. Щорічно, завдяки співпраці з "Єнаміном", близько 10-15 дипломних проектів, а іноді й більше, стають основою для публікацій у міжнародних наукових журналах, включно з тими, що мають індексацію в Scopus. У рамках програм академічної мобільності наші студенти отримують можливість виїжджати за кордон, маючи вже власний досвід у дослідженнях.

Отже, я вірю в можливість подальшої співпраці. Це є значущою перспективою як для факультету, так і для університету.

Після завершення дипломного навчання та аспірантури, кар'єрний шлях може продовжитися в Хіміко-біологічному центрі. Юліан Воловенко розповідає про історію створення цього підрозділу:

Концепція з'явилася близько 20-25 років тому, в часи, коли "Єнамін" активно розвивався, і ми вели переговори про утворення наукового відділу. Основною метою цього відділу було забезпечити людям можливість займатися дослідженнями в систематизованому форматі.

У 2018 році Хіміко-біологічний центр отримав статус самостійного підрозділу науково-дослідної частини університету. Це освітня структура, що має кваліфіковану команду, до складу якої входять, зокрема, кандидати наук і доктори філософії.

Центр займається науковими дослідженнями та публікує їх результати. Молоді науковці, завершивши аспірантуру та захистивши дисертацію, мають можливість продовжити свою наукову діяльність тут, реалізуючи нові ідеї та розробляючи інноваційні проєкти.

Цей підрозділ є ключовим для університету і слугує яскравим прикладом того, як бізнес може сприяти науковому прогресу та підтримувати нове покоління дослідників.

Лабораторії, що сприяють можливості продовження освіти.

Для Навчально-наукового інституту високих технологій підтримка з боку компанії є вкрай важливою. Доктор хімічних наук, професор Сергій Вікторович Рябухін зазначає, що інститут наразі не володіє власним приміщенням, а навчальний процес здійснюється на базі інших факультетів. Пандемія, а згодом і війна, значно ускладнили реалізацію планів щодо отримання власного корпусу.

"Єнамін" безкоштовно забезпечує нас лабораторіями та реактивами для проведення практичних занять. Щотижня понад сто студентів з різних курсів хімічного факультету виконують свої лабораторні роботи в цих умовах, зазначає науковець.

Ця партнерська діяльність включає в себе дипломні дослідження та створення публікацій. Як зазначає Рябухін, це значно сприяє інституту в продовженні навчального процесу та його розвитку.

Компанія також організовує практичні заняття з актуального органічного синтезу для студентів-початківців з різних куточків України. Молоді вчені з таких міст, як Львів, Луцьк, Дніпро, Харків та інших, відвідують спеціально обладнані навчальні лабораторії. Щороку близько 250-300 студентів беруть участь у цих практикумах, з яких 150-200 навчаються в Київському національному університеті.

Олександр Олегович Григоренко, доктор хімічних наук, професор, наголошує на постійній матеріальній підтримці. За його оцінкою, вартість реактивів і невеликого обладнання, які компанія щороку надає для практикумів факультету, становить сотні тисяч гривень. Окремими напрямами є ремонти та доступ до дослідницьких потужностей.

Цими ресурсами користуються також аспіранти кафедри органічної хімії. А перше знайомство з експериментом може відбутися ще до вступу: "Єнамін" підтримує практичну частину Лекторію юних хіміків.

За інформацією Григоренка, більшість студентів отримують освіту за рахунок державного фінансування. Вони залучаються до співпраці через практичні заняття, стажування та виконання дипломних проектів. На хімічному факультеті щорічно близько двохсот студентів мають можливість скористатися різноманітними формами партнерства.

Прилад, що перебуває на балансі, не гарантує можливість для проведення досліджень.

Дмитро Михайлович Волочнюк, доктор хімічних наук, професор, звертає увагу на проблему, яка часто залишається поза увагою після закупівлі обладнання.

"Коли ми купуємо дороговартісний прилад за кошти базового, конкурсного чи грантового фінансування, у кошторисі часто передбачена лише його закупівля. Але підтримання роботи також потребує значних ресурсів, іноді така підтримка може коштувати сотні тисяч гривень на рік".

У період війни стає важче залучати іноземних сервісних інженерів. Тому співпраця з компаніями, що мають власні технічні команди, є важливим аспектом для підтримки функціонування наукової інфраструктури університету.

"Єнамін" володіє найбільшою хроматографічною базою в Європі і має в своєму розпорядженні достатню кількість сервісних інженерів, які забезпечують її ефективну експлуатацію. Крім того, тут працюють спеціалісти та існують можливості для обслуговування спектрометрів ядерного магнітного резонансу", підкреслив Волочнюк.

Професор підкреслює: державне фінансування є, але його недостатньо для всіх потреб. Без коштів на експлуатацію та інженерного супроводу дороговартісне обладнання може зупинитися.

Сергій Рябухін наводить ясний приклад. У рамках проєкту, присвяченого пошуку ліків від COVID-19, науковці за фінансування гранту придбали плейтридер — пристрій для біологічних експериментів. Проте запустити його самостійно виявилось неможливим.

"Привезли прилад до "Єнаміну". За два тижні за допомогою компанії його запустили, відкалібрували, і ми провели необхідні вимірювання".

Після того, як обладнання було повернене до інституту, виникла проблема з його подальшою експлуатацією. Як зазначив Рябухін, станом на 2023 рік, на момент бесіди, пристрій залишався в упаковці через брак фінансування для його запуску.

Цей приклад ілюструє, чому дослідники підкреслюють важливість тривалої співпраці: для успішного проведення досліджень необхідна підтримка протягом усіх етапів функціонування обладнання.

Зберегти наукові команди та передати досвід

Співпраця включає не лише галузь органічної хімії. Ростислав Дмитрович Лампека, доктор хімічних наук та професор, ділиться власним досвідом кафедри неорганічної хімії:

"Керівник компанії є випускником нашого факультету й не втрачав зв'язку з університетом. Сьогодні це партнерство, від якого виграють обидві сторони.

Профіль "Єнаміну" пов'язаний із синтезом органічних сполук, важливих для різних галузей, особливо медицини. Однак вагомі результати часто виникають на межі дисциплін. Наша кафедра разом із компанією досліджує можливості вдосконалення органічного синтезу за участю неорганічних компонентів.

За підтримки компанії на кафедрі відремонтовано кілька сучасних лабораторій, де студенти працюють уже з першого курсу. "Єнамін" безоплатно передає потрібні реактиви та допомагає досліджувати отримані сполуки на своєму обладнанні, зокрема на приладах, яких немає на факультеті.

Частина випускників обирає шлях працевлаштування в компаніях, тоді як інші продовжують свої наукові дослідження в аспірантурі, зокрема в рамках проектної діяльності.

Факультет також здійснює дослідницьку діяльність, що фінансується компанією "Єнамін". Це сприяє збереженню досвідчених науковців та викладачів, які діляться своїми знаннями з молодим поколінням.

Протягом чотирьох років співпраці між нашою кафедрою та компанією було опубліковано близько 20 спільних наукових статей. Ми також брали участь у міжнародних конференціях, що сприяло розвитку професійних контактів та підвищенню впізнаваності нашого університету в науковому середовищі.

Ефективно налагоджене співробітництво між бізнесом і освітніми установами сприяє розв'язанню комплексних проблем і приносить вигоду як учасникам, так і державі в цілому.

Глобальний досвід та українські перспективи

Дмитро Волочнюк пояснює: університети та компанії створюють спільні центри, щоб скорочувати розрив між академічною освітою і практичними завданнями індустрії.

"Такий підхід використовують Pfizer, AstraZeneca, BASF та Oakwood Chemical.

Наприклад, компанія AstraZeneca співпрацює з університетом Гетеборга, в той час як Pfizer має партнерство з Гарвардським університетом. BASF відкрила одинадцять таких дослідницьких центрів у Європі, а Oakwood Chemical співпрацює з сімнадцятьма університетами.

Професор зазначає, що така співпраця дає можливість враховувати вимоги галузі при розробці навчальних програм. Сучасні методики є необхідними як для студентів, так і для досвідчених працівників: з розвитком технологій важливо постійно вдосконалювати свої навички.

Ігор Олегович Фрицький, академік Національної академії наук України, доктор наук із хімії та професор, підкреслює:

Для провідних вишів це усталена практика. Як університети, так і програми ЄС активно сприяють обмінам між академічним середовищем і промисловістю.

Наприклад, у 2006 році Гайдельберзький університет спільно з компанією BASF заснували лабораторію каталізу CaRLa. Протягом її існування було опубліковано більше ста наукових статей та подано десятки заявок на патенти. Співробітництво заплановано продовжити до 2028 року.

У 2007 році компанія Novartis спільно з Массачусетським технологічним інститутом заснували центр, що спеціалізується на безперервному виробництві лікарських засобів. Novartis взяла на себе зобов'язання вкласти 65 мільйонів доларів у наукові дослідження протягом наступних десяти років.

Отже, просто наявність такого партнерства не надає Київському університету особливого статусу. Головним є те, що українські дослідники у співпраці з вітчизняними компаніями у сфері високих технологій стали активними учасниками європейських консорціумів.

В Україні існують потужні наукові традиції та надійні промислові партнери. Цей досвід заслуговує на подальший розвиток.

Зацікавленість компанії в даній моделі не викликає сумнівів. Олександр Григоренко акцентує увагу на підготовці кваліфікованих спеціалістів, спільних наукових публікаціях та міжнародних проектах. Багато працівників, включно з керівниками, є випускниками цього факультету. Підтримуючи свою альма-матер, вони тим самим роблять внесок у професійну екосистему, що безпосередньо впливає на майбутнє компанії.

Що університет втратить без такої взаємодії

Ігор Володимирович Комаров, доктор хімічних наук та професор, який протягом п'яти років керував Інститутом високих технологій, характеризує співпрацю між університетом і підприємством як справжній симбіоз.

У лісі існує тісний зв'язок між деревами, грибами та тваринами. Коли в цій екосистемі зникає важлива ланка, це впливає на всі інші її елементи. Схожа взаємозалежність спостерігається і між університетами та бізнесом.

На думку експерта, молоді люди, які позбудуться шансів для здобуття знань та проведення досліджень, почнуть шукати інші варіанти, зокрема за межами країни. Це ускладнить роботу викладачам, а також ускладнить компаніям процес залучення кваліфікованих спеціалістів.

Під час проходження стажування в Кембриджському університеті професор мав змогу безпосередньо спостерігати за партнерством університету з компанією AstraZeneca, а також за можливостями практичної підготовки студентів та спільними науковими ініціативами.

""Єнамін" не єдиний наш партнер, інститут співпрацює й з іншими компаніями. Але принцип спільний: ця взаємодія потрібна обом сторонам, і її припинення послабить кожну з них".

Отже, для університету збереження партнерських відносин є гарантією підтримки умов, необхідних для підготовки дослідників. Втрата цих умов негативно вплине на людей, якість навчання та ефективність наукових колективів.

Вибори на посаду ректора та визначення стратегічних напрямків розвитку.

Майбутнє лабораторій та наукових партнерств залежить і від управлінських пріоритетів. У цьому контексті співрозмовники прокоментували майбутні вибори ректора КНУ.

Дмитро Михайлович Волочнюк, доктор хімічних наук, професор:

Безумовно, вибори в університеті привернули значну увагу громадськості, і ми ретельно слідкуємо за розвитком подій. На жаль, у соціальних мережах поширюються чутки про можливі нечесні вчинки деяких учасників цього процесу. Проте я сподіваюся, що демократичні механізми працюватимуть ефективно, і в результаті ми отримаємо сумлінно обраного кандидата.

Сергій Вікторович Рябухін, доктор наук у галузі хімії та професор, додає:

Виникають певні занепокоєння щодо недостатнього представництва STEM-напрямків у деяких командах претендентів. Я вважаю, що керівництво університету має бути збалансованим, адже STEM-освіта набуває особливої значущості в ці непрості часи, які переживає наша країна.

Крім того, фахівці зі STEM зазвичай і є тим містком, що забезпечує зв'язок високотехнологічного бізнесу з академічною освітою. Отже, я сподіваюся, що команда, яка переможе, приділить достатньо уваги цій проблемі".

STEM включає в себе природничі науки, технології, інженерію та математику. Науковці акцентують увагу на важливості цих дисциплін у пріоритетах університету: необхідності підтримки експериментальної інфраструктури, формуванні дослідницьких колективів та налагодженні партнерства з промисловістю.

За кадровим вибором стоїть і вибір умов, у яких університет навчатиме та проводитиме дослідження в наступні роки.

Співпраця з "Єнаміном" демонструє, що для збереження інтеграції науки та освіти необхідно постійно працювати. Це включає в себе організацію практичних занять, підтримку обладнання та надання молодим науковцям можливості завершити свої експерименти. Саме так формується університет, де знання збагачуються та передаються наступним поколінням.

Для медичної сфери така робота закладає фундамент для майбутніх інновацій. Хоча нова сполука ще не перетворилася на ліки, відсутність підготовлених хіміків та дослідницької інфраструктури ускладнить старт процесу створення нового препарату.