Стислий, але насичений зміст. Дослідники вперше зафіксували процес формування нової океанічної кори на нашій планеті.

Міжнародна група вчених уперше в реальному часі зафіксувала, як на дні Індійського океану утворюється нова океанічна кора. Спостереження показали, що цей процес відбувається не поступово, а короткими потужними епізодами.

Про це пише видання Science alert.

Дослідження були здійснені в районі Південно-Східного Індійського хребта, що знаходиться між Австралією та Антарктидою. У цьому місці відбувається злиття тектонічних плит, а магматичні потоки з глибин Землі піднімаються на поверхню, утворюючи нову океанічну кору після охолодження.

Наприкінці лютого 2024 року дослідники встановили на морському дні спеціальну підводну обсерваторію з п'яти автономних гідрофонів. Вона мала зафіксувати рідкісний момент утворення нового морського дна.

У квітні 2024 року система зафіксувала значний геологічний процес. Протягом 16 днів підводний хребет зазнав розколу, і магма почала просочуватися в океанську кору.

За менш ніж дві години в тріщини потрапило приблизно 150 мільйонів кубічних метрів магми. Це спричинило серію землетрусів, активізувало давні розломи та поступово спорожнило магматичний резервуар під хребтом.

Унаслідок цього морське дно швидко просіло. Загалом дно долини, що проходить уздовж осі хребта, опустилося на 4,2 метра. Потім магма досягла поверхні морського дна, де почалося виверження лави.

Керівник дослідження Жан-Ів Руає зазначив, що команда розраховувала лише зафіксувати повільне розходження плит на кілька сантиметрів. Натомість дослідники стали свідками події, яка трапляється приблизно раз на 40 років, коли зміщення становило вже кілька метрів.

Спостереження також показали, що океанічне дно не розширюється безперервно. У момент найбільшої активності тектонічні плити розходилися зі швидкістю близько 5 сантиметрів за хвилину, що майже у 500 тисяч разів швидше за середній довгостроковий темп.

Дослідження внесло ясність у давню загадку геологічних процесів. Раніше отримані дані свідчили про те, що лише землетруси не здатні пояснити швидкість, з якою розходяться тектонічні плити. Проте нові результати показують, що велика частина цього руху відбувається практично без сейсмічних хвиль, тобто без потужних землетрусів.

Автори вважають, що ці спостереження допоможуть точніше вивчати процеси формування океанічної кори навіть тоді, коли безпосередньо зафіксувати їх не вдається.