Космічна спадщина України: забуте, збережене та те, що чекає на нас у майбутньому.

Сьогодні, 12 квітня, в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день польоту людини в космос

12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив орбітальний політ навколо Землі на космічному кораблі "Восток-1", що ознаменувало початок ери пілотованих космічних місій. Від 2011 року, за рішенням Генеральної асамблеї ООН, цей день відзначається як Міжнародний день космічного польоту людини (або Всесвітній день авіації та космонавтики). В Україні в цей день також святкують День працівників ракетно-космічної промисловості.

Цей день має особливу важливість для нашої країни, адже українські науковці та інженери зробили вагомий внесок у становлення світової космонавтики. Незважаючи на численні виклики, пов'язані з незалежністю та війною, Україна продовжує підтримувати свій космічний потенціал і зберігає статус космічної держави.

Сергій Павлович Корольов, зображення: kovrkv.org

Україна відігравала ключову роль у ракетобудуванні в рамках Радянського Союзу. У цій країні була створена потужна науково-виробнича інфраструктура, що включала в себе заводи з виробництва ракет, конструкторські бюро та наукові установи.

Яскравим символом цього став Сергій Корольов - уродженець Житомира, головний конструктор радянської ракетно-космічної техніки. Під його керівництвом створили першу міжконтинентальну балістичну ракету, запустили перший штучний супутник Землі (1957 рік) та здійснили політ Гагаріна. Корольов заклав основи практичної космонавтики, перетворивши мрії на реальність.

У місті Дніпро, раніше відомому як Дніпропетровськ, функціонували конструкторське бюро "Південне" та виробниче об'єднання "Південмаш", які відіграли важливу роль у розробці ракет-носіїв та бойових ракет. Саме тут створювалися технології, що забезпечували значну частину космічної програми Радянського Союзу. Крім того, Харків та інші регіони також активно долучалися до розробки систем управління та різних компонентів.

Отже, завдяки численним українським експертам, СРСР зміг зайняти провідні позиції в космічних дослідженнях на ранніх етапах.

ракети "Зеніт" та "Циклон", а також супутник "Січ", фото: Вікіпедія

Після розпаду СРСР Україна успадкувала потужний космічний комплекс, але стикнулася з серйозними проблемами. Економічна криза, брак коштів і державних замовлень призвели до занепаду галузі.

Багато підприємств перейшли на експортні контракти, а фінансування космічних програм було мінімальним (часто на рівні третини від потреб). А балістичні ракети втратили актуальність через без'ядерний статус країни.

Попри це, Україна не втратила статус космічної держави. У 1990-х роках реалізували перші незалежні проекти: запуск супутника "Січ-1" (1995 рік) для дистанційного зондування Землі. У 1997 році Леонід Каденюк став першим космонавтом незалежної України - він провів понад 15 діб на американському шатлі "Columbia" (місія STS-87), проводячи біологічні експерименти з рослинами та розгортаючи український прапор.

Протягом років незалежності України ракети-носії, такі як "Зеніт" і "Дніпро", здійснили численні запуски з різних космодромів, виводячи на орбіту супутники для різних країн. В цей час активно розвивалися проекти повітряного старту та міжнародне співробітництво. До початку повномасштабної війни українські вчені та інженери займалися розробкою ракети "Циклон-4" заввишки 40 метрів, здатної доставляти в космос понад 5 тонн корисного вантажу. Цей проект передбачав співпрацю між Україною та Бразилією на взаємовигідних умовах, адже Бразилія має вигідний екваторіальний космодром.

В Україні після здобуття незалежності було запущено лише кілька власних супутників, проте українські компанії активно працювали над розробкою сотень космічних апаратів ще за часів СРСР і продовжують брати участь у численних міжнародних проектах.

Ознайомтеся також: Перший космонавт незалежної України – 74 роки тому на світ з’явився буковинець Леонід Каденюк.

Ракетна система "Сапсан", зображення: кадр з відео.

Повномасштабна війна з Росією поставила космічну галузь у складні умови. Обстріли пошкодили підприємства в Дніпрі, фінансування обмежене, а багато проєктів заморожені або переорієнтовані. Повномасштабне виробництво великих ракет-носіїв зараз практично зупинене через безпекові ризики.

Однак Україна знайшла способи адаптації. У складі Збройних сил України минулого року були створені Космічні війська, що стало частиною урядової програми. Ці сили займаються аналізом космічних даних, супутниковою розвідкою, а також раннім виявленням ракетних загроз і підвищенням ситуаційної обізнаності в космічному просторі. Вже функціонує Управління космічної політики при Міністерстві оборони. Основний акцент робиться на використанні комерційних та власних даних для забезпечення оборони, а також інтеграції з системами типу DELTA.

До того ж, заводи "Південмаш" та КБ "Південне" продовжують працювати, релокуються, беручи участь у міжнародних проєктах і виконуючи замовлення для оборонної та космічної галузі. Зокрема, мова йде про розробку власної систему ППО рівня Patriot. Один із проєктів - "Кільчень", яку розробляє КБ "Південне". А також про серійне виробництво оперативно-тактичного ракетного комплексу 1КР1 "Сапсан", який має дальність ураження до 500 км.

Водночас активно реалізуються нові проекти, зокрема створення супутникового угруповання UASAT-NANO, перший запуск якого планується на 2026 рік. Наша країна в партнерстві з Державним космічним агентством України співпрацює з NASA та інтегрується в міжнародні космічні програми, зокрема в контексті місії Artemis на Місяць. Додатково, ми маємо програми співпраці з Європейським космічним агентством (ESA).

Незважаючи на війну, Україна продовжує робити вагомий внесок у розвиток космічної науки. У Львівській області, поруч із Золочевом, функціонує Центр космічних досліджень та зв'язку, обладнаний потужним радіотелескопом РТ-32, який є одним із найбільших в Європі.

Центр досліджень космосу та зв'язку, розташований у Золочеві, зображення: Вікіпедія.

Його модернізували перед повномасштабною війною: він досліджує активні ядра галактик, місця зореутворення, пульсари, сонячне випромінювання та космічні мазери. Телескоп використовують для радіоастрономічних спостережень у кількох діапазонах, сприяючи міжнародній співпраці.

Досліджуйте також: У Львівській області розпочав роботу один із найбільших радіотелескопів на континенті.

Державне космічне агентство та НАН України підтримують проєкти дистанційного зондування Землі, доступ до даних європейських супутників Sentinel. Українські приватні компанії та інженери працюють над іонними двигунами, розробляють сенсори й електроніку для космічної техніки, а також створюють рішення у сфері супутникового зв'язку - від терміналів до власних орбітальних систем.

Всесвітній день авіації та космонавтики слугує нагадуванням про величезний потенціал України. Незважаючи на труднощі, війну та обмежені ресурси, країна зуміла зберегти частину своїх фахівців, підприємств і наукових установ. Розвиток космічних військ, створення малих супутників та активна міжнародна співпраця вселяють надію на відновлення цієї сфери в майбутньому. Космос вже став ключовим елементом сучасних конфліктів — від розвідувальних місій до забезпечення зв'язку. Для України підтримка та розвиток космічної галузі є не лише питанням престижу, а й важливим аспектом національної безпеки та технологічного прогресу.