Майбутнє без можливостей: вплив штучного інтелекту на молодь на ринку праці

Понад тридцять років тому винахідник Девід Гамбл презентував першу касу самообслуговування в супермаркеті Kroger поблизу Атланти. Ідея була простою: зменшити витрати на персонал і уникнути підвищення зарплат. Через майже чотири десятиліття технологія самообслуговування стала повсюдною.

У світі вже функціонує понад 217 тисяч таких терміналів, і, згідно з дослідженнями фахівців у галузі праці, їх запровадження може призвести до скорочення до 40% малокваліфікованих робочих місць у роздрібній торгівлі протягом першого року.

В той же час, термінали самообслуговування не є такими вже й самостійними. Згадайте, коли востаннє ви скористалися такою касою і змогли обійтися без допомоги працівників?

Завжди трапляються якісь неполадки: товар може бути неправильно відсканований, або ж певний продукт не виявляється в зоні, коли ви його кладете після команди термінала. Це стається практично з кожним разом, тому виникає цілком обґрунтоване запитання - кому насправді вигідна така технологія?

Цю дилему особливо чітко усвідомлює покоління Z, яке наразі намагається знайти своє місце на ринку праці. І справа не лише у касах самообслуговування — штучний інтелект все більше впроваджується у різні галузі зайнятості.

За даними свіжого звіту Oxford Economics Group, спостерігається збільшення рівня безробіття серед молодих фахівців, які нещодавно завершили навчання у вищих навчальних закладах США. Аналітики вказують на те, що причиною цього явища є заміщення початкових вакансій штучним інтелектом.

Зокрема, серед молодих людей у віці від 22 до 27 років спостерігається зниження працевлаштування в секторах STEM (наука, технології, інженерія та математика) на 8% порівняно з 2022 роком. Історично випускники університетів мали нижчий рівень безробіття, ніж середня статистика по країні, але тепер ця тенденція змінилася. Рівень безробіття серед молоді з вищою освітою зростає швидше, ніж в загальному по країні.

У своїй колонці виконавчий директор LinkedIn Аніш Раман зазначив, що першими під удар потрапляють ті, хто займає найнижчі позиції в кар'єрній ієрархії. Зокрема, у технологічній сфері базові завдання, такі як написання та налагодження коду, які раніше слугували відправною точкою для молодих спеціалістів, зараз часто виконуються за допомогою алгоритмів.

У сфері права штучний інтелект виконує стандартні документообробні завдання, тоді як у роздрібній торгівлі займається взаємодією з покупцями, що інколи викликає невдоволення у споживачів.

Ці зміни можуть виглядати локальними, проте ринок праці є складною екосистемою. Раман застерігає, що трансформації на базовому рівні здатні запустити ланцюгову реакцію в економіці. Якщо початкові вакансії зникнуть, молодим людям, які не мають впливових контактів чи соціальних зв'язків, буде ще складніше знайти роботу.

Він підкреслює, що втрата виробничих робочих місць у Сполучених Штатах вплинула не лише на фінансовий стан людей, а й на цілі громади, що спричинило суттєві соціальні та політичні наслідки.

Якою мірою штучний інтелект здатний реально замінити молодих професіоналів - це окреме питання. Попередні дослідження свідчать, що технологія ще не досягла тієї ефективності, яку їй часто приписують.

Хоча лідери компаній продовжують з ентузіазмом обговорювати теми "інновацій" і "нового бачення праці", ці розмови можуть приховувати інші важливі процеси, зокрема гігіфікацію робочого процесу та маргіналізацію соціально вразливих верств населення.