Мертве море формує унікальний екстремальний клімат, який не можна порівняти з жодним іншим.

Дослідники нарешті розгадали давню таємницю: чому водойма, що швидко зменшує свій об'єм, паралельно підвищує температуру.

Зі зменшенням берегової лінії Мертвого моря відкривається ділянка дна, яка колись була схована під водною гладдю. Проте, під залишками води залишається загадка: чому це озеро, яке швидко втрачає свій об'єм, одночасно демонструє підвищення температури? Вчені, за повідомленням Science Alert, здається, нарешті знайшли відповідь на це питання.

Мертве море -- озеро з надзвичайно високою солоністю, розташоване між Йорданією на сході та Ізраїлем і Західним берегом річки Йордан на заході. Очевидним поясненням цього парадоксу є підвищення температури повітря.

Однак у новому дослідженні вчені припустили, що причина частково криється й у самому водоймищі: втрата води сприяє нагріванню, а це нагрівання, у свою чергу, підтримує подальше випаровування та втрату води. У результаті виникає петля зворотного зв'язку між зменшенням об'єму та зростанням температури. Вважається, що цей механізм також може пояснити, як у давнину утворювалися великі соляні відкладення, не вимагаючи при цьому, щоб навколишній клімат був надзвичайно спекотним або сухим.

У свіжому дослідженні команда науковців під керівництвом Еммануеля Гійєрма з Німецького геофізичного дослідницького центру (GFZ) при Гельмгольц-центрі та Бінгемтонського університету створила модель, що інтегрує втрату води, рівень солей і теплообмін.

За словами дослідників, Мертве море виступає унікальною природною лабораторією. Втручання людини, що призвело до зменшення потоку води до цього озера, викликало падіння рівня води та накопичення солей. Між 1979 і 2019 роками рівень води знизився приблизно на 34 метри; за цей час температура глибинних вод підвищилася на 2,8 °C, а температура верхнього шару – приблизно на 1,7 °C.

Автори підкреслюють, що модель, налаштована на основі вимірювальних даних за роки 2012-2015, ефективно відтворила зафіксовану тенденцію до підвищення температури і сезонні коливання температурних показників у проміжку з 1979 по 2019 рік.

На наступному етапі дослідження науковці провели аналіз впливу цих факторів окремо: в одній з симуляцій температура повітря залишалася стабільною, тоді як в іншій контролювався рівень води. Результати моделювання виявили, що до 2010-х років підвищення температури повітря призводило до нагрівання глибинних вод приблизно на 1,3 °C, а зниження рівня води — на близько 1,5 °C. Дослідники вважають, що процес випаровування відводить тепло, що, в свою чергу, охолоджує залишену воду, подібно до того, як наше тіло знижує температуру через потовиділення.

Виявилося, що розчинені солі мають вплив на цей процес: вони зменшують здатність води до випаровування при певній температурі. Коли вода випаровується, а розсіл стає більш насиченим, охолоджувальний ефект, пов'язаний із випаровуванням, знижується. Залишена вода починає нагріватися, і коли її температура перевищує температуру навколишнього повітря, різниця температур підтримує процес випаровування, незважаючи на високу концентрацію солей.

Вчені вважають, що зимове перемішування забезпечує ще один шлях проникнення тепла з атмосфери в найглибші шари Мертвого моря. Вчені також змоделювали майбутні сценарії для Мертвого моря за двох сценаріїв потепління. Результати вказують на те, що до кінця століття рівень води в Мертвому морі знизиться приблизно на 85 метрів, а сама вода стане теплішою на 5-8 °C.