Мysterious enigma of the Sphinx has intrigued researchers: what is the connection with 54-million-year-old crocodiles?

Великий Сфінкс у Гізі може мати таємниці, що сягають значно далі в історію, ніж його власне існування. Дослідники виявили, що в гірських породах, з яких понад чотири тисячі років тому був зведений цей легендарний символ Стародавнього Єгипту, містяться скам'янілості крокодилів, які жили мільйони років тому.

Цю інформацію опублікувало видання Daily Mail.

Палеонтологи виявили новий вид вимерлого крокодила, залишки якого були знайдені у формації Мокаттам на півночі Єгипту. Ця істота існувала приблизно 54 мільйони років тому і була названа Herugavialis cairensis. Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі Royal Society Open Science.

Особливу увагу привернуло місце, де була знайдена знахідка. Herugavialis виявили в тих же вапнякових породах, які були використані для будівництва Великого Сфінкса в Гізі. Це спонукало дослідників до висновку, що скам'янілості схожих давніх істот теоретично можуть бути присутніми і безпосередньо в матеріалах самого монумента.

Головний дослідник Пол Берк зі Шведського музею природознавства підтвердив, що така ймовірність має місце. Проте перевірити це припущення без фізичного втручання в саму пам'ятку є неможливим. Вчений з гумором зауважив, що не рекомендував би розбирати Сфінкса в пошуках скам'янілості.

Знахідка протягом майже ста років очікувала на нове дослідження.

Сам череп, що став скам'янілим, був виявлений нещодавно лише у контексті наукових досліджень. Насправді його знайшли ще в 1920-х роках під час археологічних розкопок у формації Мокаттам. Тоді вчені припустили, що ці залишки належать до "помилкового гавіалу" – Tomistoma schlegelii.

Сучасні методи відкрили можливість оновити цю класифікацію. Зокрема, науковці використали комп'ютерну томографію для детальнішого дослідження структури черепа. Результати аналізу виявили суттєві відмінності між давнім артефактом та "помилковим гавіалом".

У результаті вчені дійшли висновку, що перед ними представник окремого, раніше невідомого виду вимерлих крокодилів.

Herugavialis був представником гавіалів — специфічної групи крокодилів, що вирізняються своєю вузькою та подовженою мордою. На сьогоднішній день залишилося всього два сучасні види цих тварин, які мешкають у прісних водах Індійського субконтиненту та Південно-Східної Азії.

Чим живився прадавній крокодил?

За структурою черепа Herugavialis нагадував сучасного індійського гавіала. У нього була витягнута тонка мордочка та гострі, загострені зуби.

Оскільки сучасні індійські гавіали в основному харчуються рибою, вчені вважають, що подібним чином живився і Herugavialis. Цю гіпотезу підтверджують й інші знахідки з формації Мокаттам, де було виявлено безліч скам'янілостей риб.

Науковці вважають, що цей вид був не єдиним довгомордим крокодилом у тогочасній екосистемі. Herugavialis міг мешкати поряд щонайменше з двома іншими видами гавіалів.

Сьогодні ці тварини вже не зустрічаються в Середземномор'ї, проте палеонтологічні дослідження вказують на те, що в минулі епохи їхній ареал охоплював набагато більші території. Члени цієї групи існували на планеті протягом понад 100 мільйонів років, їх можна було знайти в різних куточках світу, а багато з них обирали для життя мілководні морські екосистеми.

За словами Пола Берка, протягом тривалого періоду, що охоплює останні 50 мільйонів років, у Середземномор’ї панувало значне різноманіття видів крокодилів, включаючи гавіалів. Їхня чисельність та видове різноманіття зазнавали змін відповідно до коливань глобальної температури та рівня моря. Приблизно шість мільйонів років тому, після висихання Середземного моря, ці крокодили зникли з цього регіону.

Чому крокодила отримав назву на честь божества єгипетської міфології?

Новий вид був названий Herugavialis cairensis на честь давньоєгипетського божества Геру. Філіп Менніон, один із співавторів дослідження з Університетського коледжу Лондона, зазначив, що рішення щодо назви було зумовлене зв'язком знахідки з матеріалами, з яких побудовано Великий Сфінкс.

Науковці також помітили цікавий факт. Великий Сфінкс славиться тим, що у нього відсутній ніс, у той час як у скам'янілому черепі Herugavialis не вистачає кінчика морди.

Проте, основний зв'язок між новим видом і відомою архітектурною пам'яткою полягає в геологічному складі. Сфінкс був вирізьблений з тих самих порід, що містять рештки Herugavialis. Через це науковці не виключають можливості, що всередині кам'яного монумента можуть зберігатися скам'янілості тварин, які населяли територію сучасного Єгипту десятки мільйонів років до створення самого Сфінкса.

Нагадуємо, що гіпотеза єгиптолога Фліндерса Петрі, сформульована понад сто років тому, отримала несподіване підтвердження. Сучасні дослідження черепів вказують на практику людських жертвоприношень після смерті давньоєгипетських монархів.