Мертве море переживає процес зникнення, формуючи при цьому унікальний екстремальний клімат.

Зменшення кількості води призводить до її підвищення температури.

Вчені заявили, що в міру відступу Мертве море створює власний унікальний клімат. У міру того, як об'єм води зменшується, вона швидше нагрівається. Це нагрівання, у свою чергу, сприяє подальшому випаровуванню, створюючи петлю зворотного зв'язку між зменшенням розмірів водойми та зростанням її температури, повідомляє Science Alert.

Цей механізм може пояснити, як у давнину утворювалися потужні соляні відкладення, не вимагаючи при цьому, щоб клімат у регіоні був екстремально спекотним і сухим.

У ході дослідження група під керівництвом Еммануеля Гієрма з Центру геодосліджень імені Гельмгольца GFZ у Німеччині та Бінгемтонського університету в США розробила модель, що пов'язує втрату води, концентрацію солей та теплообмін.

Мертве море слугує своєрідною природною лабораторією: перенаправлення людиною приточних вод призвело до зниження рівня озера та випадання солей в осад. У період з 1979 по 2019 рік рівень води у водоймі знизився приблизно на 34 метри. За цей час температура глибинних вод зросла на 2,8 °C, а верхнього шару -- приблизно на 1,7 °C.

Науковці відрегулювали свою модель, використовуючи дані з вимірювань, проведених у період з 2012 по 2015 рік, і в результаті вона змогла відобразити тенденцію до потепління та сезонні температурні коливання, які спостерігалися в період з 1979 по 2019 рік. Після цього команда дослідників окремо вивчила вплив цих факторів: в одному випадку температура повітря залишалася стабільною, а в іншому — рівень води в озері не змінювався.

Моделювання показало, що до 2010 року зростання температури повітря забезпечило внесок у розмірі близько 1,3 °C у потепління глибинних вод. Зниження ж рівня води зумовило потепління приблизно на 1,5 °C.

Випаровування є процесом, що забирає тепло, охолоджуючи при цьому залишкову воду, подібно до того, як потовиділення знижує температуру тіла людини. Однак присутність розчинених солей вносить корективи в цей механізм: вони зменшують швидкість випаровування води при певній температурі. Коли об'єм води зменшується, а концентрація солей підвищується, охолоджуючий ефект випаровування стає менш вираженим. Як результат, температура залишкової води підвищується. Коли вона стає гарячішою за повітря, що її оточує, температурна різниця підтримує процес випаровування, незважаючи на наявність солей.

"Отже, цей елемент нагрівання води є результатом зміни напрямку водних течій і доповнює підвищення температури, викликане людською діяльністю," -- зазначив Гійєрм.

Тепло також передається вглиб. Влітку тепліша й солоніша вода розташовується поверх прохолоднішої й менш солоної. Оскільки тепло дифундує швидше, ніж сіль, опускаючіся потоки можуть переносити тепло та сіль у нижчі шари за допомогою процесу, відомого як "сольова пальцева конвекція". Ще одним шляхом проникнення тепла з атмосфери в глибинні шари є зимове перемішування вод.

Після цього науковці вивчили можливі наслідки потепління, розглядаючи два сценарії. Вони припустили, що всі притоки перестануть функціонувати, промисловий забір води буде зупинено, а процес перемішування води в озері відбуватиметься лише один раз на рік. В результаті таких умов прогнозується, що до 2100 року рівень води знизиться приблизно на 85 метрів, а температура води підвищиться на 5-8 °C, в залежності від рівня викидів парникових газів.

Нещодавно дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго запустили комп'ютерну модель океанічної циркуляції, розраховану на столітній період. Вони вивчили, як підвищення температури в Тихому океані може вплинути на його стан у майбутньому. Результати їхнього дослідження виявилися несподіваними: нова вода поступово старітиме, тоді як стара вода, навпаки, молодітиме.