Сардини винайшли ефективний метод для усунення мікропластику: вони здатні видаляти до 99% частинок.
Мікропластик становить серйозну загрозу як для людства, так і для навколишнього середовища. На сьогоднішній день дослідники виявили його присутність у воді, ґрунті, атмосфері, а також у людських організмах і навіть у найвіддаленіших регіонах планети. Процес розкладання пластику може тривати тисячі років, що лише ускладнює ситуацію. Ще один тривожний аспект полягає в тому, що мікрочастинки пластику вже пов'язують із різноманітними проблемами зі здоров'ям, зауважує видання Popular Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відомо, що прання непомітно сприяє накопиченню величезної кількості мікропластику. Дослідники підрахували, що пральна машина в будинку на чотири людини продукує до 500 грамів мікропластику на рік через стирання і зношування текстилю. Ці частинки потрапляють у каналізацію зі стічними водами, а в кінцевому підсумку досягають очисних споруд.
Співавторка нового дослідження, біологиня з Боннського університету Леандра Хаманн, зазначила, що її команда виявила, що зябра риб можуть стати несподіваним рішенням для боротьби з одним із найбільш серйозних джерел мікропластику. Дослідники з'ясували, що впровадження фільтрувальних систем, заснованих на природних механізмах тварин, може суттєво знизити кількість шкідливих пластикових частинок, які потрапляють у стічні води з пральних машин.
Вчені вважають, що розробка альтернативних методів фільтрації могла б значно скоротити гори мікропластику у виробах, які можна прати. Замість того щоб досліджувати передові інженерні концепції, у новій роботі вчені звернулися до мільйонів років еволюції тварин у пошуках натхнення.
За словами Хаманн, у сардин, анчоусів і скумбрій є лійкоподібні зяброві дуги, що працюють аналогічно системі фільтрації з поперечним потоком. Коли вода проходить через їхній рот і потрапляє до стравоходу, гребнеподібні утворення, вкриті крихітними зубцями, утворюють еластичну сітку, що відсіває небажані частинки. Система зябрових дуг служить одночасно фільтром і засобом для лову наступної порції риби.
Дослідники провели експерименти з різними розмірами комірок та кутами нахилу лійки, в результаті чого вони розробили конструкцію, яка може стати справжнім проривом у цій сфері. Автори стверджують, що змогли знайти оптимальне поєднання параметрів, яке дозволяє їхньому фільтру усувати понад 99% мікропластику з води без забруднення. Після збору мікропластику система акумулює його у вихідному отворі фільтра та автоматично відсмоктує кілька разів на хвилину.
Дослідники підкреслюють, що їхній інноваційний фільтр не вимагає складних механічних компонентів і є дуже економічним у виробництві.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що розкрито жорстоку правду про переробку пластику: який насправді вигляд має цей процес.