Не п'ять і навіть не шість: дослідники виявили, скільки насправді органів чуття притаманне людині.

Вчені переглядають уявлення про те, як людина сприймає світ. Сучасні дослідження свідчать: замість звичних п'яти органів чуття ми можемо мати кілька десятків -- від 22 до 33.

Цю інформацію опублікувало видання Science Alert.

Учені наголошують: майже весь людський досвід є мультисенсорним. Ми не бачимо, не чуємо і не відчуваємо дотик окремо -- ці сигнали надходять одночасно й поєднуються в єдине сприйняття. Саме тому запах може впливати на те, як ми оцінюємо текстуру предметів, а візуальні образи -- змінювати сприйняття звуків.

Дослідження демонструють, що аромати можуть змінювати сприйняття густини або насиченості їжі, не змінюючи її фактичний склад. Аналогічно, запахи косметичних засобів можуть впливати на наше уявлення про стан волосся. Про ці цікаві взаємозв'язки говорить професор Чарльз Спенс з Оксфордського університету, який підкреслює, що неврологи все частіше говорять не просто про "п'ять почуттів", а про складну мережу сенсорних систем.

Серед цих відчуттів є пропріоцепція, яка полягає у сприйнятті положення тіла та кінцівок без участі зору. Відчуття рівноваги залежить від взаємодії вестибулярної системи з зором і пропріоцепцією. Ще одна важлива система — інтероцепція, яка дає змогу людині усвідомлювати внутрішні процеси організму, такі як зміни в серцевому ритмі, відчуття голоду або напруги.

Окремі дослідники акцентують увагу на відчутті особистої свободи та усвідомленні власності свого тіла. У пацієнтів, які перенесли інсульт, ці механізми можуть бути порушені: людина може відчувати дотики в кінцівках, проте сприймати їх як "не свої", або ж вважати, що рухи здійснюються нею самою.

Традиційні органи чуття виявляються набагато складнішими, ніж може здатися на перший погляд. Наприклад, дотик включає не лише фізичний контакт зі шкірою, але й відчуття болю, температури, свербіння та тиску. Смак, у свою чергу, є результатом взаємодії сигналів від рецепторів, розташованих на язику, а також нюху і дотику. Тому фруктові смаки не можна звести до простого поєднання солодкості, кислоти чи гіркоти: у нас немає "рецепторів для малини", і сприйняття таких смаків значною мірою залежить від нюхових відчуттів.

Запахи потрапляють до носової порожнини не лише під час вдиху, а й через носоглотку, коли ми жуємо або ковтаємо їжу. Дотик при цьому доповнює картину, формуючи вподобання щодо текстури -- наприклад, рідких чи твердих продуктів.

На зір також впливають інші сенсорні системи. Під час зльоту літака людині може здаватися, що простір змінює форму, хоча оптичні параметри залишаються тими самими. Це результат поєднання зорових сигналів і роботи вестибулярного апарату.

Дослідження органів чуття на перетині різних дисциплін ведуть філософи, нейробіологи та психологи. У рамках проєкту "Нове бачення почуттів" вчені виявили, що зміна звукового супроводу кроків може впливати на сприйняття ваги тіла, а специфіка аудіогідів у музеях може сприяти кращому запам'ятовуванню візуальних елементів відвідувачами.

Деякі дослідження довели, що звуки літака можуть впливати на сприйняття смакових відчуттів: солодкі, солоні та кислі смаки стають менш вираженими, тоді як умамі залишається практично незмінним. Це може пояснювати, чому томатний сік користується великою популярністю під час авіаперельотів.

Дослідники стверджують, що сенсорні системи людини не є просто набором окремих "каналів", а утворюють складну мережу, яка постійно взаємодіє між собою.

Нагадуємо, що дослідники встановили, що звички щоденного відпочинку здатні як стимулювати діяльність мозку, так і поступово завдавати йому шкоди.