Невідома Антарктика: науковці виявили, який ландшафт прихований під крижаною масою.

За словами вчених, в умовах глобального потепління детальне знання географії Антарктиди має вирішальне значення.

Науковцям вдалося дізнатися, що знаходиться під крижаною "ковдрою" Антарктиди - там є гори, різні водойми та долини. Як пише Interesting Engineering, завдяки супутниковим даним і фізиці руху льоду дослідники вперше змогли "побачити" прихований ландшафт крижаного континенту.

Зазначається, що міжнародний колектив дослідників виявив новий тип рельєфу, який назвали "прихованим підльодовиковим рельєфом" Антарктики. Як виявилося, під товщею льоду, що сягає кількох кілометрів, розташовані гори, долини, рівнини, западини та навіть озера.

"Це схоже на те, що раніше у вас була зерниста плівкова камера, а тепер ви отримали чітке цифрове зображення реальних подій," - зазначила провідна авторка дослідження, опублікованого в журналі Science, докторка Гелен Окенден з Університету Гренобль-Альпи.

У контексті глобального потепління, глибоке розуміння Антарктиди — від її поверхні до підземних глибин — стає надзвичайно важливим. Досі процес картографування підземних структур під антарктичним льодом можна порівняти з спробою створити план будівлі, зазираючи лише через маленьке віконце.

Завдяки повільному розвитку полярних експедицій, підльодовиковий ландшафт залишався в значній мірі недослідженим. Раніше для вивчення цієї території застосовували літаки, оснащені спеціалізованими сенсорами, які фіксували товщину льоду, рельєф місцевості та наявність підльодовикових водойм. Хоча ці технології надали чимало інформації, їхня ефективність часом залишала бажати кращого.

У свіжому дослідженні науковці використали метод аналізу збурень льодових потоків (Ice Flow Perturbation Analysis, IFPA). Як зазначається, цей підхід дозволив "виявити" приховані гірські системи та стародавні річкові русла, які формували континент знизу.

Завдяки супутниковим знімкам та фізичним моделям IFPA, науковці змогли створити "рентгенівське" зображення внутрішньої структури Антарктиди. Цей метод досліджує, як лід змінює свою форму, коли він пересувається через різноманітні перешкоди, що дозволяє відкрити приховані світи альпійських долин, рівнин та давніх річкових систем, які були закриті під товщею льоду протягом мільйонів років.

Одним із найвражаючих відкриттів стала величезна прихована западина в підльодовиковому басейні Мауд. За даними дослідників, цей занурений канал простягається майже на 400 кілометрів.

Інші мезомасштабні утворення характеризуються розмірами в межах від 2 до 30 кілометрів. Вони виконують функцію "шестерень і гальм" для льодовикового щита, регулюючи темп його пересування.

Оскільки ці геологічні структури з’явилися задовго до утворення сучасного льодовикового покриву, вони відіграють важливу роль у формуванні більш точних прогнозів стосовно того, як буде танути Антарктида і яка кількість води в кінцевому підсумку потрапить до Світового океану.

Дослідження свідчить про те, що навіть крижаний щит, що має товщину до трьох кілометрів, зберігає "відбиток" рельєфу під собою. Як зазначає співавтор дослідження Роберт Бінгем, навіть каньйон глибиною всього 100 метрів здатний викликати ненав'язливе просідання поверхні льоду. Це зміна може бути важко помітною без спеціального обладнання, проте супутники здатні зафіксувати її без зусиль.

Досліджуючи ці тонкі зміни, науковці тепер здатні відстежити, як ландшафт впливав на формування льодовикового щита протягом мільйонів років. Проте фахівці наголошують, що ця карта є лише моделлю, а не безпосереднім зображенням реальності. Її точність залежить від розуміння складних "невидимих" факторів, зокрема, наскільки гладкою є основа льоду та як він деформується під вагою власної маси.

"Хоча нове дослідження презентує детальну картографію підльодовикового рельєфу Антарктиди в мезомасштабі, це не слід вважати остаточним словом у географії цього континенту," - підкреслив Дункан Янг у супутньому аналітичному матеріалі.

"Глибоке освоєння всіх 'горбів і западин' під льодовим покривом є ключовим. Оновлена карта забезпечує більш надійну базу для кліматичних моделей, що дозволяє точніше виявляти найбільш вразливі ділянки льодовика та зменшувати невизначеність у прогнозах подальшого підвищення рівня моря", - зазначає видання.

Нагадаємо, танення льодовиків в усьому світі матиме наслідки не лише для локальних екосистем, але й потенційно може вплинути на епідеміологічну ситуацію. За словами науковців, льодовики - природний морозильник, де тисячі років зберігаються біологічні матеріали. Йдеться за своєрідні "генетичні архіви", що наповнені, у тому числі генами стійкості до антибіотиків, а танення перетворює їх на "активні джерела" розповсюдження цих генів.