Свіже дослідження підтвердило позитивний вплив мікродоз ТГК на ефективність довготривалої терапії ВІЛ.

Нові дослідження Техаського інституту біомедичних досліджень демонструють, що тривале вживання надзвичайно малих доз ТГК (тетрагідроканабінолу) може суттєво зменшити хронічне запалення та пом'якшити побічні ефекти антиретровірусної терапії (АРТ) у пацієнтів із ВІЛ.

Головною характеристикою цього методу є застосування мікродоз, які не спричиняють психоактивних реакцій, таких як ейфорія або сп'яніння, однак надають позитивний вплив на органи внутрішньої системи.

Незважаючи на те, що сучасна антиретровірусна терапія (АРТ) ефективно контролює ВІЛ, багато людей, які живуть з цим вірусом, стикаються з тривалим запаленням. Це може призводити до розвитку супутніх захворювань, таких як проблеми з серцем, печінкою та нервовою системою. Дослідження, проведене на приматах і опубліковане в журналі Science Advances, виявило, що додавання мікродоз тетрагідроканабінолу (ТГК) до традиційного лікування може покращити метаболізм лікарських засобів. Зокрема, у тварин, які були учасниками експерименту, спостерігалася нижча концентрація ліків у крові при збереженні повного контролю над вірусом. Це означає, що печінка зазнає меншого токсичного навантаження, що є надзвичайно важливим для пацієнтів, які проходять довічну терапію.

Науковці зосередили свою увагу на важливій взаємозв'язці між кишківником та мозком. У групі, яка отримувала ТГК, було виявлено значне підвищення рівня серотоніну — нейромедіатора, що впливає на настрій, сон і травлення. Дослідження показали, що канабіноїди сприяють росту корисних бактерій (L. plantarum) та збільшують кількість клітин у кишківнику, які відповідають за виробництво серотоніну. Професор Махеш Мохан відзначив, що це відкриття може мати важливе значення не лише для пацієнтів з ВІЛ, а й для терапії депресії, когнітивних розладів та симптомів довгострокового COVID-19.

Позитивні зміни також торкнулися серцево-судинної системи. Використання ТГК сприяло відновленню балансу мікрофлори кишечника та зменшенню концентрації токсичних жовчних кислот, надмірність яких може викликати холестаз і цироз печінки. Крім того, у піддослідних тварин нормалізувався рівень жирних кислот, що зазвичай накопичуються у вигляді бляшок в артеріях. У тварин, які отримували ТГК, стан судин повернувся до показників, які спостерігалися до зараження вірусом.

Хоча результати, отримані в дослідженнях з макаками-резусами, виглядають багатообіцяючими, вчені підкреслюють важливість проведення подальших клінічних випробувань на людях. Дослідники також попереджають, що звичайні комерційні канабісні продукти можуть не демонструвати аналогічні результати через відсутність контролю над дозуванням. Наразі команда працює над вивченням комбінацій ТГК з іншими речовинами, такими як КБД (канабідіол), щоб розробити безпечні й ефективні доповнення до традиційної терапії.