Нові правила гри. Наукова журналістика відіграє важливу роль у виявленні недобросовісних досліджень.

Дослідження, проведене науковими журналістами, сприяє виявленню фальсифікацій, маніпуляцій та інших порушень у науковій сфері. Крім того, ці розслідування можуть ініціювати зміни в правилах та підвищувати рівень прозорості, що підтверджує нове дослідження.

Цю інформацію повідомляє журнал Science Alert.

Дослідницька група, до складу якої входять Мікеле Катандзаро та Луїс Перес-Нето з Автономного університету Барселони, провела опитування серед 15 наукових журналістів з Іспанії, Португалії та держав Латинської Америки. Учасники поділилися своїм досвідом у розслідуванні порушень у науковій сфері та обговорили їхні наслідки.

Багато журналістів змогли вказати на конкретні досягнення своєї діяльності. У деяких випадках після їхніх публікацій змінювалися правила, установи визнавали свої помилки, проходили акції протесту, а дані про наукові дослідження ставали доступнішими.

Серед тем, що розглядалися в рамках розслідувань, були випадки сексуальних домагань у наукових установах Аргентини, вплив тютюнових і фармацевтичних корпорацій на наукові дослідження в Латинській Америці, а також практика, за якою університети штучно підвищували свої рейтинги на міжнародній арені шляхом придбання наукових афіліацій.

Журналісти отримували ідеї для своїх матеріалів, спираючись на дані, надані співробітниками організацій, офіційні документи, результати наукових конференцій, відгуки читачів та спеціалізовані платформи, такі як Retraction Watch, що займається моніторингом відкликаних наукових публікацій.

Одночасно журналісти висвітлили труднощі, що ускладнюють проведення таких розслідувань. Серед цих викликів — недостача фінансових ресурсів, обмежені терміни, політичний тиск, суперечки з науковцями, психологічний стрес та загроза цензури.

Науковці вказують на те, що виявлення проблем у науковій сфері може мати й негативні наслідки. Якщо конкретні випадки помилок або неетичної поведінки презентувати без належного контексту, це здатне знизити довіру до науки в цілому та слугувати підставою для прихильників антинаукових теорій.

Отже, опитані журналісти прагнуть донести до читачів розуміння того, як функціонує науковий процес, а також чітко відокремлюють окремі хибні результати від загальної картини науки.

Автори дослідження переконані, що для успішного розвитку цього напрямку необхідна спеціалізована підготовка журналістів, збільшення фінансових ресурсів та поліпшення умов праці для штатних журналістів, редакторів і фрілансерів. Зокрема, редакціям слід надавати більше часу для створення матеріалів, які можуть вимагати від кількох днів до кількох років для підготовки.

Дослідники вважають, що необхідно забезпечити легший доступ до наукових даних та результатів досліджень. Контроль за дотриманням стандартів має здійснюватися не лише окремими вченими, а й університетами та державними органами.

Автори підкреслюють, що в їхньому дослідженні було залучено лише 15 журналістів, тому результати не слід безпосередньо переносити на всю професію. Проте висновки респондентів виявляються узгодженими з даними інших досліджень у сфері розслідувальної журналістики.